Про присвоєння звання Героя України (посмертно). Молодшого сержанта Сапеги Віталію Володимировича 22.01.1985 - 2204.2026р

Пане Президенте!

Прошу Вас розглянути петицію про присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) справжньому патріоту, мужньому захиснику нашої держави, молодшому сержанту САПЕЗІ Віталію Володимировичу (22.01.1985 р.н.), навіднику 2 танкового взводу 1 танкової роти танкового батальйону військової частини А4784.

Віталій присвятив себе захисту Батьківщини ще до початку великої війни, призвавшись на службу у 2021 році. Повномасштабне вторгнення російських військ він зустрів на передових позиціях Донеччини в районі села Анадоль.

Бойовий шлях Віталія Сапеги — це хроніка надлюдської стійкості у найзапекліших битвах цієї війни: Лютий — березень 2022 року (Волноваха):
На четвертий день повномасштабного вторгнення у Волновасі підрозділ Віталія потрапив в оточення. Під час прориву та виходу з кільця він отримав своє перше важке поранення. Після тривалого лікування та реабілітації, не вагаючись, уже у квітні 2022 року повернувся в стрій та знову став на захист Донецького напрямку, де боронив Вугледар і Бахмут.


2023 — 2024 роки (Часів Яр та Запоріжжя): Брав безпосередню участь у кривавих боях у районі Часового Яру у складі 24-го окремого штурмового батальйону «Айдар». У цей же період виконував надскладні бойові завдання на Запорізькому напрямку.

2025 рік (Харківщина): Віталій боронив країну на одному з найважчих напрямків — під Вовчанськом. Саме там, у свій день народження — 22 січня 2025 року, він отримав чергове поранення. Проте одразу після госпіталю, замість належної довготривалої реабілітації, вже у травні знову повернувся на передову до побратимів.

Червень 2025 року: Отримав важке осколкове поранення, внаслідок якого медикам довелося ампутувати йому частину пальця. Попри це, вже у вересні 2025 року він знову стояв у строю.

Вересень 2025 — квітень 2026 року (Покровський напрямок): Останній рубіж Воїна. Віталій повернувся на Донеччину стримувати безперервні штурми ворога.
За мужність, самовідданість та зразкове виконання бойових завдань Віталій був неодноразово відзначений нагородами командування, серед яких:
— медаль «За оборону України»;
— відзнака за тяжке поранення, отримане під час виконання бойових завдань;
— нагорода «За оборону Бахмута»;
а також численні грамоти та подяки командування
За час служби Віталій отримав три важкі контузії, декілька поранень та ампутацію, але щоразу його залізна воля повертала його в бій. Він ніколи не шукав легких шляхів, не гнався за статусами чи званнями й не обрав тил замість передової. Він був стіною для своїх побратимів і жахом для ворогів.

Обставини загибелі:

Молодший сержант Сапега Віталій Володимирович загинув 22 квітня 2026 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Шилівка Покровського району Донецької області. Його життя обірвав удар ворожого FPV-дрона. Він до останнього подиху залишався вірним військовій присязі, віддавши за свободу України найцінніше.

У Віталія залишилося двоє дітей: 14-річна донька Варвара та 9-річний син Тимур. Вони назавжди втратили люблячого батька, але мають повне право все життя гордо нести його прізвище та пишатися його безсмертним подвигом.

Віталій Сапега — це абсолютний приклад незламності українського духу та військової доблесті.Присвоєння йому почесного звання Героя України (посмертно) стане гідним вшануванням його подвигу, самопожертви та безмежної відданості українському народові.

Вічна пам'ять і шана Герою! Слава Україні!