Прошу розглянути питання щодо присвоєння звання Героя України (посмертно) головному сержанту Національної Гвардії України УСЯКОМУ АНДРІЮ АНДРІЙОВИЧУ, 15.12.1986 р.н за його мужність, самовідданість і захист незалежності України.

Шановний пане Президенте!

Я, Усяка Оксана Сергіївна, дружина загиблого військовослужбовця, звертаюся з проханням присвоїти найвище державне звання — Герой України (посмертно) моєму чоловікові — УСЯКОМУ Андрію Андрійовичу, начальнику варти – головному сержанту 4 стрілецького взводу 4 стрілецької роти 2 стрілецького батальйону (з охорони об’єктів ПМЗ) військової частини 3024 ЦОТО Національної гвардії України (15.12.1986 р.н.), позивний " Пітбуль".
Андрій був людиною, на яку завжди можна було покластися і мав багато друзів, які цінували його за щирість, чесність, справедливість та готовність прийти на допомогу. Захоплювався гирьовим спортом, бігом на довгі дистанції, любив збирати гриби.
У квітні 2022 року був мобілізований, розпочав службу у військовій частині 3052 ЦОТО Національної гвардії України. Пройшовши необхідну підготовку брав безпосередню участь у відбитті збройної агресії проти України. Виконував бойові завдання на різних напрямках фронту, зокрема на Харківському, Бахмутському, Покровському. Його шлях – це шлях воїна, який свідомо та без вагань став на захист Батьківщини та не відступив ані на крок.
Під час виконання бойових завдань, відзначився тим, що проявляючи мужність та героїзм, неодноразово відбивав численні атаки ворога та надавав першу домедичну допомогу пораненим військовослужбовцям та здійснював їх евакуацію до безпечної зони.
З 05 жовтня 2025 року Андрій Усякий вважався безвісти зниклим під час виконання бойового завдання на Покровському напрямку, поблизу села Миролюбівка. На жаль, він загинув, під час виходу з позиції, яку героїчно стримував протягом 89 днів. У цей критичний момент Андрій виявив найвищу ступінь самопожертви: йшов як завжди перший, прийняв бій з ворогом та прикрив собою побратимів, щоб у них був шанс вийти з того пекла, але сам віддав життя, до останнього подиху виконуючи свій обов’язок перед державою..
Для мене він був люблячим і турботливим чоловіком, для наших дітей — найкращим татом, для батьків – дбайливим сином , для побратимів — надійним товаришем, для України — відданим Захисником.
Усякий Андрій є взірцем військової доблесті, патріотизму та відповідальності. За особисту мужність, самовідданість та високі показники у бойовій підготовці відзначений державними та відомчими нагородами, серед яких: Нагрудним знаком «Відзнака Дніпропетровщини», Знаком Пошани «За заслуги перед громадою» (посмертно), Орденом « За мужність III ступеня» (посмертно).
Шановний Володимире Олександровичу, прошу удостоїти подвиг мого чоловіка почесним званням Героя України (посмертно). Він віддав найцінніше, що мав - своє життя у боротьбі з ворогом, без страху і вагань, з незламною вірою в перемогу України.
Слава Україні!
Героям Слава!