Петиція про присвоєння звання Героя України (посмертно) Підліснюку Олександру Миколайовичу

​Шановний пане Президенте України!
​ Звертаємося до Вас із проханням присвоїти найвище державне звання «Герой України» (посмертно) солдату Підліснюку Олександру Миколайовичу (03 червня 1969 року народження), який віддав своє життя за незалежність, свободу та територіальну цілісність України.
​ Ще кілька років тому він був Героєм лише для своїх донечок: люблячий батько, надійна опора сім'ї, людина, яка завжди жила за совістю та чесно працювала. Коли Україна потребувала своїх захисників, він без вагань став на її захист і перетворився на Героя для всієї держави.
​У складі 118-ї окремої бригади Сил територіальної оборони Підліснюк Олександр Миколайович виконував бойові завдання на найнебезпечніших напрямках Запорізької області — у районах Оріхова, Малої Токмачки, Червоної Криниці, Покровського та інших населених пунктів. Загалом він узяв участь у 35 бойових заходах, де щодня ризикував власним життям заради України.
​Його бойовий шлях підтверджений документами Міністерства оборони України, бойовими розпорядженнями та журналами бойових дій.
​ За мужність, самовідданість і бездоганне виконання військового обов'язку Підліснюк Олександр Миколайович був нагороджений:
• ​відзнакою Міністра оборони України «Хрест Сил територіальної оборони»;
• ​відзнакою Міністра оборони України «Хрест доблесті»;
• ​орденом «За мужність»;
• ​відзнакою Головнокомандувача Збройних Сил України «Золотий Хрест»;
• ​відзнакою Президента України «За оборону України»;
• ​відомчою нагородою за бездоганне виконання військового обов'язку, вірність військовій присязі, захист територіальної цілісності й державного суверенітету України, незламну відвагу та патріотизм.
​ 15 грудня 2025 року, виконуючи бойове завдання поблизу села Данилівка Синельниківського району Дніпропетровської області, Підліснюк Олександр Миколайович зник безвісти.
​Для його родини розпочався найважчий період — довгі місяці болісного очікування, пошуків і надії. Кожен день вони вірили, що він повернеться живим. Та, на жаль, згодом стало відомо, що Олександр Миколайович загинув, до останнього залишившись вірним військовій присязі та своєму народові.
​ 16 лютого 2026 року Героя провели в останню путь і поховали на Верхняцькому кладовищі.
​ Підліснюк Олександр Миколайович віддав найдорожче — власне життя. Він не побачить, як дорослішатимуть його онуки, не обійме своїх донечок, не повернеться додому. Але завдяки таким людям живе Україна, зберігається її свобода та майбутнє.
​ Він назавжди залишиться найкращим для рідних — люблячим батьком, дідусем, братом та другом. Для побратимів — вірним товаришем, який ніколи не відступав перед небезпекою. Для України — Захисником, який віддав усе за її свободу.
​ Його мужність, відданість військовій присязі, бойовий шлях і самопожертва заслуговують на найвище державне визнання.
​Просимо Вас, Зеленський Володимир Олександрович, присвоїти Підліснюку Олександру Миколайовичу найвище державне звання — Герой України (посмертно).
​ Це стане не лише гідним вшануванням його подвигу, а й символом вдячності всім українським воїнам, які віддали своє життя за свободу та незалежність нашої держави.
​ Герої не вмирають! Вони живуть у пам'яті своїх рідних, у серцях українців і в історії незалежної України.
​ Вічна пам'ять Герою! Слава Україні!