ПРО ПРИСВОЄННЯ ЗВАННЯ ГЕРОЯ УКРАЇНИ (ПОСМЕРТНО) МОЛОДШОМУ СЕРЖАНТУ ШТАГЕРУ СЕРГІЮ МИКОЛАЙОВИЧУ (30.12.1976 – 03.04.2025) ПОЗИВНИЙ "ПОЕТ" Шановний пане Президенте! Прошу Вас присвоїти звання Героя України (посмертно) моєму брату,молодшому сержанту Штагеру Сергію Миколайовичу (30.12.1976 – 03.04.2025) ПОЗИВНИЙ "ПОЕТ", який понад десять років свого життя присвятив захисту України та віддав своє життя за незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, віддав за неї найдорожче — власне життя. Його життя — це приклад незламності, честі, відваги та безмежної любові до України. Він пройшов шлях Воїна від початку російської агресії у 2014 році до останнього бою у 2025 році. За виняткову мужність, самопожертву, багаторічну службу українському народові та героїчну загибель під час захисту незалежності України просимо Вас присвоїти моєму брату Штагеру Сергію Миколайовичу найвище державне звання — Герой України (посмертно). Вічна пам’ять Герою. Слава Україні!

ПРО ПРИСВОЄННЯ ЗВАННЯ ГЕРОЯ УКРАЇНИ (ПОСМЕРТНО) МОЛОДШОМУ СЕРЖАНТУ ШТАГЕРУ СЕРГІЮ МИКОЛАЙОВИЧУ (30.12.1976 – 03.04.2025) ПОЗИВНИЙ "ПОЕТ"

Шановний пане Президенте!

Прошу Вас присвоїти звання Героя України (посмертно) моєму брату,молодшому сержанту Штагеру Сергію Миколайовичу (30.12.1976 – 03.04.2025) ПОЗИВНИЙ "ПОЕТ", який понад десять років свого життя присвятив захисту України та віддав своє життя за незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, віддав за неї найдорожче — власне життя.

Мій брат, Штагер Сергій Миколайович добровільно став на захист Батьківщини ще у 2014 році у складі 79 окремої десантно-штурмової Таврійської бригади.
На посаді навідника-гранатометника він брав безпосередню участь в антитерористичній операції та захищав українську землю від російської агресії. Упродовж 2017–2020 років проходив військову службу за контрактом у складі 79 окремої десантно-штурмової Таврійської бригади, сумлінно виконуючи бойові завдання та демонструючи високий професіоналізм.

З початком повномасштабного вторгнення росії 26 лютого 2022 року він знову взяв до рук зброю та долучився до лав Збройних Сил України.
Уже 26 лютого 2022 року він долучився до лав 95 окремої десантно-штурмової Поліської бригади та брав участь у боях за Київщину.З 06 червня 2022 року почав нести службу в новостворенній 46 окремій аеромобільній бригаді ДШВ ЗСУ розвідником - сапером.
Бойовий шлях мого брата Штагера Сергія Миколайовича пролягав через найгарячіші напрямки війни: бої за Київщину,звільнення Херсонщини, бої за Бахмут і Соледар, контрнаступ на Запорізькому напрямку, оборону Мар’їнського, Курахівського та Покровського напрямків.

У 2022 році був направлений до Великої Британії як інструктор,де протягом трьох місяців навчався та навчав військовослужбовців та отримав сертифікат «Certificate of Qualification “Wolftraining”». Свій безцінний бойовий досвід він постійно передавав побратимам, підтримував їх у найважчі моменти, навчав і допомагав виконувати бойові завдання.

За плечима мого брата ,Штагера Сергія Миколайовича було сотні бойових епізодів.За час служби отримав два поранення під час виконання бойових завдань, але щоразу повертався до строю.
Перше поранення отримав 5 січня 2023 року внаслідок ворожого артилерійського обстрілу під час виконання бойового завдання в районі міста Соледар Донецької області. Друге поранення отримав 18 серпня 2023 року поблизу села Роботине Запорізької області.
За роки служби Штагер Сергій Миколайович був удостоєний численних нагород та відзнак, серед яких:

* відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції» (17.02.2016);
* подяка Міністерства оборони України за особисту мужність і героїзм під час виконання завдань у районі проведення операції Об’єднаних сил (16.11.2018);
* орден «За мужність» III ступеня (05.05.2022);
* подяка командира військової частини А4350 за мужність, професіоналізм і сумлінне виконання службових обов’язків (06.12.2022);
* медаль Міністерства оборони України «За поранення» (легке) (17.04.2023);
* орден «За мужність» II ступеня (посмертно) (30.05.2025);
* звання «Почесний громадянин міста- героя Охтирки» (посмертно) (05.06.2025);
* орден «Хрест Героя» (посмертно) (17.07.2025).

03 квітня 2025 року молодший сержант мій брат Сергій Штагер загинув у районі населеного пункту Андріївка Донецької області внаслідок ворожого артилерійського обстрілу, до кінця виконуючи свій військовий обов’язок.
Командування неодноразово відзначало мого брата Штагера Сергія Миколайовича ,як дисциплінованого, відповідального, ініціативного та професійного військовослужбовця, який користувався беззаперечним авторитетом серед особового складу. Він завжди був готовий до виконання найскладніших завдань, проявляв мужність, витримку та лідерські якості.
Побратими пам’ятають його як мужнього воїна, надійного товариша та справжнього лідера, який завжди був поруч зі своїми людьми в окопах, підтримував, навчав і надихав.

Його життя — це приклад незламності, честі, відваги та безмежної любові до України. Він пройшов шлях Воїна від початку російської агресії у 2014 році до останнього бою у 2025 році.

За виняткову мужність, самопожертву, багаторічну службу українському народові та героїчну загибель під час захисту незалежності України просимо Вас присвоїти моєму брату Штагеру Сергію Миколайовичу найвище державне звання — Герой України (посмертно).

Вічна пам’ять Герою. Слава Україні!