№22/268080-еп
Про присвоєння звання Героя України (посмертно) військовослужбовцю Демчику Руслану Васильовичу.
Автор (ініціатор): Демчик Сніжана Русланівна
Дата оприлюднення: 31 липня 2026
Шановний пане Президенте України Володимире Олександровичу Зеленський!
Просимо Вас присвоїти найвище державне звання Героя України (посмертно) військовослужбовцю Збройних Сил України, солдату Демчику Руслану Васильовичу, який народився 14 жовтня 1974 року в селі Білоцерківка Миргородського району Полтавської області. Проживав у селі Широке Миргородського району Полтавської області.
17 січня 2023 року Руслан Васильович був призваний на військову службу та без вагань став на захист України. Проходив службу у 67-й окремій механізованій бригаді ДУК, у 1-му мінометному взводі 3-ї мінометної батареї механізованого батальйону військової частини А4123. У 2023 році проходив військову підготовку в Німеччині, де вдосконалював свої професійні навички задля ефективного виконання бойових завдань.
За час служби Руслан Васильович неодноразово брав участь в евакуації тяжкопоранених військовослужбовців, виконував надзвичайно складні бойові завдання, які вимагали мужності, витримки та самопожертви.
16 березня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Часів Яр Бахмутського району Донецької області солдат Демчик Руслан Васильович загинув унаслідок вибухової травми та множинних осколкових поранень.
Ціною власного життя він урятував своїх побратимів. Завдяки його рішучим, сміливим і самовідданим діям вони залишилися живими. Його подвиг є прикладом безмежної відданості Україні, українському народові та військовій присязі.
Побратими згадують Руслана Васильовича як безстрашного, мужнього та професійного військового, вірного друга й надійного товариша, який неодноразово рятував життя інших, не шкодуючи власного.
Руслан Васильович був не лише відважним Захисником України, а й люблячим чоловіком, найкращим батьком для двох донечок, турботливим сином і людиною з великим серцем. Йому назавжди залишиться 49 років.
Шановний пане Президенте!
Від імені дружини, двох доньок, матері, побратимів, рідних і всіх небайдужих громадян просимо Вас підтримати цю петицію та присвоїти солдату Демчику Руслану Васильовичу найвище державне звання Героя України (посмертно).
Він віддав найдорожче — своє життя — за свободу, незалежність і майбутнє України. Його подвиг заслуговує на найвище державне визнання, а пам’ять про нього має бути навіки вшанована.
Вічна пам’ять і слава Герою України! ????????
Просимо Вас присвоїти найвище державне звання Героя України (посмертно) військовослужбовцю Збройних Сил України, солдату Демчику Руслану Васильовичу, який народився 14 жовтня 1974 року в селі Білоцерківка Миргородського району Полтавської області. Проживав у селі Широке Миргородського району Полтавської області.
17 січня 2023 року Руслан Васильович був призваний на військову службу та без вагань став на захист України. Проходив службу у 67-й окремій механізованій бригаді ДУК, у 1-му мінометному взводі 3-ї мінометної батареї механізованого батальйону військової частини А4123. У 2023 році проходив військову підготовку в Німеччині, де вдосконалював свої професійні навички задля ефективного виконання бойових завдань.
За час служби Руслан Васильович неодноразово брав участь в евакуації тяжкопоранених військовослужбовців, виконував надзвичайно складні бойові завдання, які вимагали мужності, витримки та самопожертви.
16 березня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Часів Яр Бахмутського району Донецької області солдат Демчик Руслан Васильович загинув унаслідок вибухової травми та множинних осколкових поранень.
Ціною власного життя він урятував своїх побратимів. Завдяки його рішучим, сміливим і самовідданим діям вони залишилися живими. Його подвиг є прикладом безмежної відданості Україні, українському народові та військовій присязі.
Побратими згадують Руслана Васильовича як безстрашного, мужнього та професійного військового, вірного друга й надійного товариша, який неодноразово рятував життя інших, не шкодуючи власного.
Руслан Васильович був не лише відважним Захисником України, а й люблячим чоловіком, найкращим батьком для двох донечок, турботливим сином і людиною з великим серцем. Йому назавжди залишиться 49 років.
Шановний пане Президенте!
Від імені дружини, двох доньок, матері, побратимів, рідних і всіх небайдужих громадян просимо Вас підтримати цю петицію та присвоїти солдату Демчику Руслану Васильовичу найвище державне звання Героя України (посмертно).
Він віддав найдорожче — своє життя — за свободу, незалежність і майбутнє України. Його подвиг заслуговує на найвище державне визнання, а пам’ять про нього має бути навіки вшанована.
Вічна пам’ять і слава Герою України! ????????
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Наумець Надія Миколаївна
31 липня 2026
2.
Франкова Аліна Олександрівна
31 липня 2026
3.
Ніколаєва Ельвіра Володимирівна
31 липня 2026
4.
Лобас Наталія Анатоліївна
31 липня 2026
5.
Колупаєва Дар'я Володимирівна
31 липня 2026
6.
Клєцкова Світлана Володимирівна
31 липня 2026
7.
Погиба Ірина Валеріївна
31 липня 2026
8.
Чаловка Мирослава Михайлівна
31 липня 2026
9.
Ільченко Тетяна Станіславівна
31 липня 2026
10.
Божко Олег Остапович
31 липня 2026
11.
Грекова Ганна Олександрівна
31 липня 2026
12.
Пасічник Катерина Петрівна
31 липня 2026
13.
Яровий Федір Іванович
31 липня 2026
14.
Здоровцова Діана Сергіївна
31 липня 2026
15.
Гаража Алла Вікторівна
31 липня 2026
16.
Котляренко Тетяна Сергіївна
31 липня 2026
17.
Мірчук Андріана Андріївна
31 липня 2026
18.
Лемішко Олена Миколаївна
31 липня 2026
19.
Іщук Уляна Валеріївна
31 липня 2026
20.
Мальчинко Ольга Миколаївна
31 липня 2026
21.
Давидович Оксана Ярославівна
31 липня 2026
22.
Медвідь Ольга Миколаївна
31 липня 2026
23.
Осипова Галина Юріївна
31 липня 2026
24.
Живега Оксана Михайлівна
31 липня 2026
25.
Ходань Галина Михайлівна
31 липня 2026
26.
Данилюк Олена Федорівна
31 липня 2026
27.
Гумен Єлизавета Павлівна
31 липня 2026
28.
Слюсар Олена Володимирівна
31 липня 2026
29.
Пугарська Галина Михайлівна
31 липня 2026
30.
Кривенко Наталія Василівна
31 липня 2026
127
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 92 дні
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.