Присвоєння почесного звання Героя України(посмертно) солдату Ляховичу Андрію Леонідовичу

Петиція про присвоєння звання Героя України (посмертно) Ляховичу Андрію Леонідовичу

Шановний пане Президенте України!

Я, дружина загиблого Захисника України Ляховича Андрія Леонідовича, звертаюся до Вас, та до усіх небайдужих громадян з проханням підтримати петицію щодо присвоєння моєму чоловікові найвищого державного звання "Герой України" (посмертно) за його мужність, самопожертву, відданість Військовій присязі та незламну любов до України.
Ляхович Андрій Леонідович народився 5 грудня 1987 року в селі Грузевиця Хмельницького району Хмельницької області. Він був люблячим чоловіком, турботливим батьком, сином, братом, надійним другом і справжнім патріотом своєї держави.
13 лютого 2025 року Андрія Леонідовича було мобілізовано Хмельницьким районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки до лав Збройних Сил України для захисту Батьківщини. Військову підготовку він проходив у Житомирській області, після чого був зарахований до військової частини А0224 на посаду солдата-гранатометника 3-го відділення, 1-го взводу, 1-ї роти аеромобільного батальйону.
З першого дня служби Андрій сумлінно виконував свій військовий обов'язок, залишаючись вірним Військовій присязі та Українському народові. Він мужньо боронив рідну землю, ризикуючи власним життям заради свободи, незалежності та майбутнього України.
22 квітня 2025 року під час виконання бойового завдання в ході ведення бойових дій в обороні села Костянтинопіль Волноваського району Донецької області зв'язок із групою, у складі якої перебував Андрій, було втрачено. Відтоді він вважався зниклим безвісти.
Для нашої родини розпочалися довгі місяці болісного очікування. Ми жили надією, молилися, вірили, що Андрій повернеться додому живим. Кожен день невідомості був надзвичайно важким випробуванням для всієї родини.
Лише 18 червня 2026 року я отримала офіційне сповіщення про те, що мій чоловік, військовослужбовець військової частини А0224, солдат Ляхович Андрій Леонідович, відданий Військовій присязі на вірність Українському народові, мужньо виконавши військовий обов'язок у бою за Україну, її свободу та незалежність, 22 квітня 2025 року загинув під час виконання бойового завдання за призначенням у ході ведення бойових дій в обороні села Костянтинопіль Волноваського району Донецької області.
25 червня 2026 року з невимовним болем у серці жителі Чорноострівської громади провели Андрія в останню земну путь. Вся громада схилила голови перед подвигом свого земляка, який віддав найдорожче — власне життя — за свободу й незалежність України.
Мій чоловік не шукав слави чи нагород. Він чесно виконав свій обов'язок перед державою та народом, до останнього подиху залишаючись вірним військовій присязі. Його подвиг є прикладом мужності, честі, незламності та самопожертви. Саме завдяки таким воїнам Україна продовжує боротися за свою свободу.
Вважаю, що мій чоловік, Ляхович Андрій Леонідович заслуговує на найвище державне визнання. Прошу Вас присвоїти йому звання Герой України (посмертно), щоб гідно вшанувати його подвиг, увіковічнити його ім'я в історії України та віддати належну шану людині, яка поклала своє життя за нашу державу.
Звертаюся також до всіх небайдужих громадян України із проханням підтримати цю петицію. Кожен підпис стане проявом вдячності воїну, який пожертвував власним життям заради майбутнього українського народу.

Вічна пам'ять Герою. Вічна слава Захиснику України. Слава Україні!