Петиція про присвоєння звання Героя України (посмертно) сержанту Федченку Олегу Миколайовичу

Шановний пане Президенте України!

Звертаємося до Вас з проханням присвоїти найвище державне звання «Герой України» (посмертно) головному сержанту Федченку Олегу Миколайовичу за його виняткову мужність, самопожертву, вірність військовій присязі та особистий внесок у захист незалежності й територіальної цілісності України.


Федченко Олег Миколайович народився 12 червня 1987 року в селі Якушинці Вінницької області. Навчався та закінчив школу в селі Носиківка Шаргородського району Вінницької області.


Згодом Олег вступив та успішно навчався у Вінницькому професійному коледжі цифрових технологій та підприємництва. Після закінчення училища він проживав у Якушинцях та працював у цивільному житті будівельником — був відповідальною, працелюбною та надійною людиною.

З перших днів повномасштабного вторгнення Російської Федерації Олег без вагань став на захист рідного дому, приєднавшись до добровольців територіальної оборони в селі Якушинці.

19 грудня 2022 року він був призваний до лав Збройних сил України у військову частину А4722 (116 окрема механізована бригада), свідомо обравши шлях захисника Батьківщини. У підрозділі ніс службу під покликами «Вакула» та «Фунт».

У складі свого підрозділу Олег брав безпосередню участь у бойових діях на Запорізькому напрямку в районах Оріхова та Вербового, виконував бойові завдання на Донецькому напрямку в районі Авдіївки, а також тривалий час виконував бойові завдання на Харківському напрямку поблизу Шевченкового, Тетянівки, Гусинки та Новоселівки.

Олег розпочав свій шлях командиром гармати самохідної артилерійської бойової машини. Згодом, навесні 2026 року, він пройшов навчання в місті Харків і перевівся на посаду оператора безпілотних літальних апаратів (FPV-дронів), де нищив ворожі позиції, укриття та техніку окупантів.

12 січня 2026 року в районі н.п. Новоселівка Куп'янського району він отримав важке поранення внаслідок ворожої FPV-атаки. Проте після лікування у квітні 2026 року одразу повернувся до виконання бойових завдань на передову до своїх побратимів.

14 липня 2026 року, під час виконання бойового завдання в районі н.п. Гусинка Куп'янського району Харківської області, головний сержант Олег Федченко зазнав важких поранень внаслідок повторної атаки ворожого дрону. Його було терміново евакуйовано до лікарень Харкова та Вінниці, де лікарі до останнього боролися за його життя.

19 липня 2026 року перестало битися серце нашого Героя — Олега Федченка.

За словами його побратимів, Олег був прикладом справжнього українського воїна — мужнього, дисциплінованого, чесного та безмежно відданого своїй державі. Він ніколи не відмовлявся від виконання бойових завдань, постійно ризикував життям, витягав побратимів із палаючих машин, возив їх до лікарень та врятував життя багатьох військових і цивільних людей.

За самовіддану службу та бойові заслуги Олег Федченко був нагороджений відзнакою Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест», відзнаками Міністерства оборони України «Хрест ракетних військ і артилерії» та «Захиснику України», а також грамотами командування.

Він часто говорив:

«Якщо я не піду на війну — через пару місяців орки будуть ходити у нас по вулиці».

Ці слова стали його життєвим принципом. Він залишився вірним їм до останнього подиху.

Сержант Олег Федченко не встиг створити власну сім’ю. Усе своє життя він присвятив службі Українському народові та захисту рідної землі. У нього залишилися невтішна мати, брат та сестра. Найвищою нагородою для нього були честь носити військову форму, довіра побратимів і можливість боронити свою державу.


Враховуючи його багаторічну службу, особисту мужність, бездоганне виконання військового обов’язку, вірність військовій присязі та самопожертву в боротьбі за свободу й незалежність України, просимо Вас, пане Президенте, присвоїти головному сержанту Федченку Олегу Миколайовичу найвище державне звання — Герой України (посмертно).

Для нашої родини це стане не лише визнанням подвигу Олега, а й символом вдячності всім українським воїнам, які віддали своє життя за свободу нашої держави.


Вічна пам’ять Герою! Слава Україні!