Шановний пане Президенте!
Звертаємось до Вас із проханням присвоїти почесне звання <Герой України>(посмертно) солдату Янковському Денису Віталійовичу 17.12.1997року народження,навіднику розвідувального взводу 2-го єгерського батальйону військової частини А4948.
16 листопада 2024 року,виконуючи бойове завдання поблизу населеного пункту Чумацького Донецької області,Денис відав найдорожче-своє життя -за свободу незалежність і майбутнє України.
У травні 2024 року Денис став на захист Батьківщини.Відтоді він сумлінно, мужньо та безстрашно захищав суверенітет і територіальну цілісність нашої держави, виконуючи бойові завдання на найгарячіших напрямках.
За виявлену особисту мужність, стійкість,відвагу та самовіддане виконання військового обов'язку Денис був нагороджений (посмертно)орденом<Хрест Героя>.
Ця нагорода є свідченням його героїзму та страшної ціни,яку він заплатив за захист рідної землі.Денис довів свою відданість Україні не словами,а власними вчинками, пролитою кров'ю та життям.
Він до останнього залишився вірним військовій присязі,своєму народові,побратимам і Батьківщині.Навіть у найважчі моменти не втрачав сили духу,підтримував тих, хто був поруч,і щиро вірив у перемогу України.
Денис був світлою,доброю,щирою та життєрадісною людиною.Він умів підтримати у важку хвилину,знайти слова надії,коли здавалося,що сил уже не залишилося.Попри біль,небезпеку та жахіття війни,він залишався людяним,сильним і незламним.
Для побратимів Денис був надійною опорою та відважним воїном.Для друзів-прикладом мужності,доброти й вірності.Для рідних-люблячим чоловіком,братом і зятьом,найдорожчою людиною,втрату якої неможливо прийняти та нічим неможливо заповнити.
У Дениса залишилися дружина та сестра,які надзвичайно важко переживають цю непоправну втрату.Для них 16 листопада 2024 року назавжди стало днем,коли життя розділилося на <до> і <після>.Разом із Денисом пішла частина їхнього серця,їхніх надій і майбутнього.
Він більше не повернеться до рідного дому,не обійме дружину,не поговорить із сестрою,не почує голосів тих, хто так сильно його любив і продовжує чекати,навіть розуміючи,що він уже ніколи не переступить поріг рідної оселі.
Проте пам'ять про Дениса,його відвагу,людяність і безмежну любов до України назавжди залишиться в серцях рідних,друзів і бойових побратимів.
Денис щиро вірив у нашу перемогу та всіма силами наближав її.Він був Людиною з великої літери-мужнім захисником,надійним побратимом,люблячим чоловіком і братом.
Ця петиція- найменше,що ми можемо зробити на знак вдячності за його подвиг і самопожертву.Це прохання гідно вшанувати пам'ять воїна, який віддав своє життя за Україну,за свій народ і за мирне майбутнє кожного з нас
Бойовий шлях Дениса, його мужність,відвага,пролитая за Україну кров,отримана нагорода та найвища жертва-власне життя-є беззаперечним підтвердженням того,що він заслуговує на присвоєння найвищого почесного звання.
Просимо Вас присвоїти Янковському Денису Віталійовичу почесне звання<Героя України>(посмертно).
Для своєї родини, друзів і побратимів він уже назавжди залишиться справжнім Героєм.
Низький уклін Захиснику України.
Світла та вічна пам'ять Денису.
Герої не вмирають -вони назавжди залишаться в наших серцях.
Слава Україні!
Героям слава!