№22/268332-еп
Петиція до Президента України Про присвоєння звання Герой України (посмертно) Олексію Юкову
Автор (ініціатор): Кожелупенко Едуард Борисович
Дата оприлюднення: 06 серпня 2026
Петиція до Президента України
Про присвоєння звання Герой України (посмертно) Олексію Юкову
Шановний пане Президенте!
Просимо Вас присвоїти найвищу державну нагороду — звання Герой України (посмертно) Олексію Юкову — керівнику пошукової групи «Плацдарм», людині, яка присвятила своє життя поверненню полеглих українських воїнів додому.
5 серпня 2026 року Олексій Юков трагічно загинув під час виконання гуманітарної місії на Лиманському напрямку. Автомобіль, яким він повертався із чергового завдання з пошуку та евакуації тіл загиблих захисників України, підірвався на міні. Він загинув так само, як і жив, — виконуючи свій обов'язок перед Україною та її Героями.
Олексій почав займатися пошуковою справою ще у підлітковому віці. Понад чверть століття він знаходив і повертав із небуття загиблих воїнів. Спочатку — тих, хто загинув у минулих війнах, а після початку російської агресії у 2014 році — українських військовослужбовців та цивільних, які полягли, захищаючи нашу державу.
Для тисяч українських родин саме завдяки Олексію завершувалися роки болісного очікування. Саме він разом із командою повертав рідним найдорожче — можливість гідно попрощатися зі своїми синами, чоловіками, батьками та побратимами. Його робота була не просто пошуковою діяльністю. Це була місія людяності, честі та пам'яті.
Олексій Юков щодня свідомо ризикував власним життям. Він працював там, куди не могли дістатися інші: під обстрілами, серед мінних полів, на деокупованих територіях і поблизу лінії фронту. Він повертав додому тих, хто вже не міг повернутися сам.
Його праця не була гучною. Він не шукав слави, нагород чи визнання. Але саме завдяки таким людям Україна зберігає свою гідність, адже жоден полеглий Захисник не повинен залишитися без імені, без пам'яті та без останнього шляху додому.
Олексій Юков став символом безмежної відданості Україні, прикладом мужності, самопожертви та гуманізму. Він виконав свою місію до останнього подиху.
Саме тому ми, громадяни України, Марина Квітка, доброволець з червня 2014 в зоні АТО,ООС, військовий волонтер, керівник проекту військових та волонтерів "Дорогами війни.. Від Карачуна до Говерли", Зонтов О.В. військовий ЗСУ, Кожелупенко Е.Б., ветеран ТРО, просимо Президента України вшанувати його подвиг і присвоїти Олексію Юкову звання
Герой України (посмертно).
Це стане не лише справедливою державною відзнакою його особистого подвигу, а й виявом вдячності всім тим, хто, ризикуючи власним життям, повертає наших полеглих Героїв додому.
Вічна пам'ять Олексію Юкову. Вічна слава Герою.
Про присвоєння звання Герой України (посмертно) Олексію Юкову
Шановний пане Президенте!
Просимо Вас присвоїти найвищу державну нагороду — звання Герой України (посмертно) Олексію Юкову — керівнику пошукової групи «Плацдарм», людині, яка присвятила своє життя поверненню полеглих українських воїнів додому.
5 серпня 2026 року Олексій Юков трагічно загинув під час виконання гуманітарної місії на Лиманському напрямку. Автомобіль, яким він повертався із чергового завдання з пошуку та евакуації тіл загиблих захисників України, підірвався на міні. Він загинув так само, як і жив, — виконуючи свій обов'язок перед Україною та її Героями.
Олексій почав займатися пошуковою справою ще у підлітковому віці. Понад чверть століття він знаходив і повертав із небуття загиблих воїнів. Спочатку — тих, хто загинув у минулих війнах, а після початку російської агресії у 2014 році — українських військовослужбовців та цивільних, які полягли, захищаючи нашу державу.
Для тисяч українських родин саме завдяки Олексію завершувалися роки болісного очікування. Саме він разом із командою повертав рідним найдорожче — можливість гідно попрощатися зі своїми синами, чоловіками, батьками та побратимами. Його робота була не просто пошуковою діяльністю. Це була місія людяності, честі та пам'яті.
Олексій Юков щодня свідомо ризикував власним життям. Він працював там, куди не могли дістатися інші: під обстрілами, серед мінних полів, на деокупованих територіях і поблизу лінії фронту. Він повертав додому тих, хто вже не міг повернутися сам.
Його праця не була гучною. Він не шукав слави, нагород чи визнання. Але саме завдяки таким людям Україна зберігає свою гідність, адже жоден полеглий Захисник не повинен залишитися без імені, без пам'яті та без останнього шляху додому.
Олексій Юков став символом безмежної відданості Україні, прикладом мужності, самопожертви та гуманізму. Він виконав свою місію до останнього подиху.
Саме тому ми, громадяни України, Марина Квітка, доброволець з червня 2014 в зоні АТО,ООС, військовий волонтер, керівник проекту військових та волонтерів "Дорогами війни.. Від Карачуна до Говерли", Зонтов О.В. військовий ЗСУ, Кожелупенко Е.Б., ветеран ТРО, просимо Президента України вшанувати його подвиг і присвоїти Олексію Юкову звання
Герой України (посмертно).
Це стане не лише справедливою державною відзнакою його особистого подвигу, а й виявом вдячності всім тим, хто, ризикуючи власним життям, повертає наших полеглих Героїв додому.
Вічна пам'ять Олексію Юкову. Вічна слава Герою.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Гніденко Галина Михайлівна
06 серпня 2026
2.
Перерва Олена Олександрівна
06 серпня 2026
3.
Білик Надія Василівна
06 серпня 2026
4.
Юрчук Дарина Олександрівна
06 серпня 2026
5.
Ющишина Світлана Олександрівна
06 серпня 2026
6.
Король Ірина Ігорівна
06 серпня 2026
7.
Комар Соломія Миколаївна
06 серпня 2026
8.
Гутовська Валерія Русланівна
06 серпня 2026
9.
Дяківнич Ігор Миколайович
06 серпня 2026
10.
Івлєва-Шпортько Варвара Сергіївна
06 серпня 2026
11.
Бесполудєннова Світлана Сергіївна
06 серпня 2026
12.
Жеребко Олександра Миколаївна
06 серпня 2026
13.
Комар Стелла Вікторівна
06 серпня 2026
14.
Серганчук Світлана Василівна
06 серпня 2026
15.
Самсоненко Ірина Борисівна
06 серпня 2026
16.
Волківський Сергій Володимирович
06 серпня 2026
17.
Підгорняк Юліана В'ячеславівна
06 серпня 2026
18.
Щедріна Ірина Сергіївна
06 серпня 2026
19.
Стасюк Ольга Петрівна
06 серпня 2026
20.
Поштарук Людмила Михайлівна
06 серпня 2026
21.
Захарчук Маргарита Альбертівна
06 серпня 2026
22.
Ярмош Жанна Віталіївна
06 серпня 2026
23.
Король Оксана Юріївна
06 серпня 2026
24.
Случук-Довбиш Яна Володимирівна
06 серпня 2026
25.
Солов'ян Анастасія Євгеніївна
06 серпня 2026
26.
Кривошеєнко Наталія Іванівна
06 серпня 2026
27.
Лісова Ілона Валентинівна
06 серпня 2026
28.
Шентюрк Тетяна Петрівна
06 серпня 2026
29.
Даценко Анастасія Вікторівна
06 серпня 2026
30.
Прокошин Олексій Вікторович
06 серпня 2026
188
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 92 дні
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.