№22/268382-еп
Про присвоєння звання Героя України (посмертно) Подоляну Олегу Анатолійовичу. Військовослужбовцю інженерно-саперної роти військової частини А5256.
Автор (ініціатор): Коваленко Вікторія Сергіївна
Дата оприлюднення: 10 серпня 2026
Подолян Олег Анатолійович народився 17.09.1988 р. та проживав у м. Долинська, Кіровоградської області. Саме там він будував своє майбутнє, створив сімʼю. Після закінчення школи Олег одразу почав працювати. З юних років він був відповідальним, і намагався допомогати своїм близьким, саме труднощі загартували його характер, навчили бути працьовитим, сильним і турботливим. Олег був добрим, сміливим, щирим, життєрадісним, любив жартувати і ніколи не здавався.
Умів підтримати в найважчу хвилину та своєю присутністю об'єднував усю родину. Поруч із ним завжди було тепло, затишно й спокійно. Рідні і друзі знали його як надійного, сильного чоловіка. У будь-якій ситуації він залишався справедливим, і завжди був готовий прийти на допомогу.
5 березня 2022 року добровільно пішов на військову службу. Військовослужбовець інженерно-саперної роти військової частини А5256. Під час служби проявив свою мужність і незламність, сумлінно виконуючи бойові завдання, для побратимів він був прикладом. Олег був відважним воїном, який ніколи не боявся труднощів і до останнього залишався вірним своєму обов'язку.
Найбільшою гордістю та любовʼю були дружина Наталія та двоє маленьких дітей — Ілля та Софія. Він завжди піклувався про них, захищав і підтримував у будь-яких життєвих ситуаціях. Олег мріяв про світле і щасливе майбутнє своєї родини, мріяв бачити як ростуть його діти, хотів передати їм свій життєвий досвід і бути своїй родині надійною опорою та підтримкою.
Але 19 лютого 2026 року, під час виконання службових обов'язків, пов'язаних із захистом Батьківщини, на ділянці дороги Дружківка – Краматорськ, залишаючись вірним військовій присязі, внаслідок удару ворожого дрона типу «Ланцет» загинув Подолян Олег Анатолійович.
Йому було лише 37 років…
Для своїх рідних він був люблячим сином, чоловіком, батьком і старшим братом.
Його щирість, мужність, сила духу, доброта та готовність завжди простягнути руку допомоги назавжди залишаться в пам'яті всіх, хто мав честь знати Олега.
У невимовній скорботі залишилися мати, дружина, двоє маленьких дітей, молодші брати, рідні, друзі, та всі, хто знав і любив Олега.
Вічна памʼять і слава Герою України!
Умів підтримати в найважчу хвилину та своєю присутністю об'єднував усю родину. Поруч із ним завжди було тепло, затишно й спокійно. Рідні і друзі знали його як надійного, сильного чоловіка. У будь-якій ситуації він залишався справедливим, і завжди був готовий прийти на допомогу.
5 березня 2022 року добровільно пішов на військову службу. Військовослужбовець інженерно-саперної роти військової частини А5256. Під час служби проявив свою мужність і незламність, сумлінно виконуючи бойові завдання, для побратимів він був прикладом. Олег був відважним воїном, який ніколи не боявся труднощів і до останнього залишався вірним своєму обов'язку.
Найбільшою гордістю та любовʼю були дружина Наталія та двоє маленьких дітей — Ілля та Софія. Він завжди піклувався про них, захищав і підтримував у будь-яких життєвих ситуаціях. Олег мріяв про світле і щасливе майбутнє своєї родини, мріяв бачити як ростуть його діти, хотів передати їм свій життєвий досвід і бути своїй родині надійною опорою та підтримкою.
Але 19 лютого 2026 року, під час виконання службових обов'язків, пов'язаних із захистом Батьківщини, на ділянці дороги Дружківка – Краматорськ, залишаючись вірним військовій присязі, внаслідок удару ворожого дрона типу «Ланцет» загинув Подолян Олег Анатолійович.
Йому було лише 37 років…
Для своїх рідних він був люблячим сином, чоловіком, батьком і старшим братом.
Його щирість, мужність, сила духу, доброта та готовність завжди простягнути руку допомоги назавжди залишаться в пам'яті всіх, хто мав честь знати Олега.
У невимовній скорботі залишилися мати, дружина, двоє маленьких дітей, молодші брати, рідні, друзі, та всі, хто знав і любив Олега.
Вічна памʼять і слава Герою України!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Бондалетова Лариса Сергіївна
13 жовтня 2026
2.
Смакула Наталія Володимирівна
13 жовтня 2026
3.
Романюк Маріамна Леонідівна
13 жовтня 2026
4.
Глущенко Анастасія Геннадіївна
13 жовтня 2026
5.
Кулинюк Ніна Віталіївна
13 жовтня 2026
6.
Радішевська Ірина Ігорівна
13 жовтня 2026
7.
Пильник Макар В'ячеславович
13 жовтня 2026
8.
Коханевич Мар'яна Романівна
13 жовтня 2026
9.
Кравченко Ольга Миколаївна
13 жовтня 2026
10.
Хіміч Василь Миколайович
13 жовтня 2026
11.
Томчук Наталія Віталіївна
13 жовтня 2026
12.
Манелюк Ольга Василівна
13 жовтня 2026
13.
Яремчук Анна Іванівна
13 жовтня 2026
14.
Петренко Ірина Володимирівна
13 жовтня 2026
15.
Руденко Марія Вікторівна
13 жовтня 2026
16.
Нижник Олена Олегівна
13 жовтня 2026
17.
Муц Микола Вікторович
13 жовтня 2026
18.
Назарчук Тетяна Михайлівна
13 жовтня 2026
19.
Грицюк Анастасія Романівна
13 жовтня 2026
20.
Бондарєва Оксана Миколаївна
13 жовтня 2026
21.
Білобров Ольга Леонідівна
13 жовтня 2026
22.
Шаповалова Яна Костянтинівна
13 жовтня 2026
23.
Бортник Емма Сергіївна
13 жовтня 2026
24.
Грицюк Адріана Романівна
13 жовтня 2026
25.
Білак Віктор Володимирович
13 жовтня 2026
26.
Статкевич Богдана Богданівна
13 жовтня 2026
27.
Ільчук Павло Анатолійович
13 жовтня 2026
28.
Боровець Оксана Миколаївна
13 жовтня 2026
29.
Ковтун Дар'я Миколаївна
13 жовтня 2026
30.
Ющишина Світлана Олександрівна
13 жовтня 2026
3916
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 28 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.