№22/268382-еп
Про присвоєння звання Героя України (посмертно) Подоляну Олегу Анатолійовичу. Військовослужбовцю інженерно-саперної роти військової частини А5256.
Автор (ініціатор): Коваленко Вікторія Сергіївна
Дата оприлюднення: 10 серпня 2026
Подолян Олег Анатолійович народився 17.09.1988 р. та проживав у м. Долинська, Кіровоградської області. Саме там він будував своє майбутнє, створив сімʼю. Після закінчення школи Олег одразу почав працювати. З юних років він був відповідальним, і намагався допомогати своїм близьким, саме труднощі загартували його характер, навчили бути працьовитим, сильним і турботливим. Олег був добрим, сміливим, щирим, життєрадісним, любив жартувати і ніколи не здавався.
Умів підтримати в найважчу хвилину та своєю присутністю об'єднував усю родину. Поруч із ним завжди було тепло, затишно й спокійно. Рідні і друзі знали його як надійного, сильного чоловіка. У будь-якій ситуації він залишався справедливим, і завжди був готовий прийти на допомогу.
5 березня 2022 року добровільно пішов на військову службу. Військовослужбовець інженерно-саперної роти військової частини А5256. Під час служби проявив свою мужність і незламність, сумлінно виконуючи бойові завдання, для побратимів він був прикладом. Олег був відважним воїном, який ніколи не боявся труднощів і до останнього залишався вірним своєму обов'язку.
Найбільшою гордістю та любовʼю були дружина Наталія та двоє маленьких дітей — Ілля та Софія. Він завжди піклувався про них, захищав і підтримував у будь-яких життєвих ситуаціях. Олег мріяв про світле і щасливе майбутнє своєї родини, мріяв бачити як ростуть його діти, хотів передати їм свій життєвий досвід і бути своїй родині надійною опорою та підтримкою.
Але 19 лютого 2026 року, під час виконання службових обов'язків, пов'язаних із захистом Батьківщини, на ділянці дороги Дружківка – Краматорськ, залишаючись вірним військовій присязі, внаслідок удару ворожого дрона типу «Ланцет» загинув Подолян Олег Анатолійович.
Йому було лише 37 років…
Для своїх рідних він був люблячим сином, чоловіком, батьком і старшим братом.
Його щирість, мужність, сила духу, доброта та готовність завжди простягнути руку допомоги назавжди залишаться в пам'яті всіх, хто мав честь знати Олега.
У невимовній скорботі залишилися мати, дружина, двоє маленьких дітей, молодші брати, рідні, друзі, та всі, хто знав і любив Олега.
Вічна памʼять і слава Герою України!
Умів підтримати в найважчу хвилину та своєю присутністю об'єднував усю родину. Поруч із ним завжди було тепло, затишно й спокійно. Рідні і друзі знали його як надійного, сильного чоловіка. У будь-якій ситуації він залишався справедливим, і завжди був готовий прийти на допомогу.
5 березня 2022 року добровільно пішов на військову службу. Військовослужбовець інженерно-саперної роти військової частини А5256. Під час служби проявив свою мужність і незламність, сумлінно виконуючи бойові завдання, для побратимів він був прикладом. Олег був відважним воїном, який ніколи не боявся труднощів і до останнього залишався вірним своєму обов'язку.
Найбільшою гордістю та любовʼю були дружина Наталія та двоє маленьких дітей — Ілля та Софія. Він завжди піклувався про них, захищав і підтримував у будь-яких життєвих ситуаціях. Олег мріяв про світле і щасливе майбутнє своєї родини, мріяв бачити як ростуть його діти, хотів передати їм свій життєвий досвід і бути своїй родині надійною опорою та підтримкою.
Але 19 лютого 2026 року, під час виконання службових обов'язків, пов'язаних із захистом Батьківщини, на ділянці дороги Дружківка – Краматорськ, залишаючись вірним військовій присязі, внаслідок удару ворожого дрона типу «Ланцет» загинув Подолян Олег Анатолійович.
Йому було лише 37 років…
Для своїх рідних він був люблячим сином, чоловіком, батьком і старшим братом.
Його щирість, мужність, сила духу, доброта та готовність завжди простягнути руку допомоги назавжди залишаться в пам'яті всіх, хто мав честь знати Олега.
У невимовній скорботі залишилися мати, дружина, двоє маленьких дітей, молодші брати, рідні, друзі, та всі, хто знав і любив Олега.
Вічна памʼять і слава Герою України!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Буць Зоряна Ігорівна
24 серпня 2026
2.
Змроць Віра Василівна
24 серпня 2026
3.
Дереш Мирослава Андріївна
24 серпня 2026
4.
Гериген Дмитро Богданович
24 серпня 2026
5.
Гринишин Вікторія Вікторівна
24 серпня 2026
6.
П'ясецька Мар'яна Андріївна
24 серпня 2026
7.
Веськера Віра Андріївна
24 серпня 2026
8.
Іванович Олена Зіновіївна
24 серпня 2026
9.
Канюка Світлана Михайлівна
24 серпня 2026
10.
Колодій Тетяна Миколаївна
24 серпня 2026
11.
Звозда Тетяна Василівна
24 серпня 2026
12.
Звозда Надія Ігорівна
24 серпня 2026
13.
Ляліна Вікторія Петрівна
24 серпня 2026
14.
Борщинська Ольга Миколаївна
24 серпня 2026
15.
Івах Орися Миколаївна
24 серпня 2026
16.
Васильковська Олеся Миколаївна
24 серпня 2026
17.
Саєвич Олена Ярославівна
24 серпня 2026
18.
Мельник Богдан Богданович
24 серпня 2026
19.
Собонкевич Юлія Іванівна
24 серпня 2026
20.
Мельник Теодозія Ярославівна
24 серпня 2026
21.
Бабій Андрій Володимирович
24 серпня 2026
22.
Гладкий Олександр Олегович
24 серпня 2026
23.
Гринишин Ярослава Михайлівна
24 серпня 2026
24.
Мельник Богдан Володимирович
24 серпня 2026
25.
Звозда Мар'ян Васильович
24 серпня 2026
26.
Гапонюк Наталія Ярославівна
24 серпня 2026
27.
Світлик Ольга Василівна
24 серпня 2026
28.
Слюз Дмитро Володимирович
24 серпня 2026
29.
Войтенко Карина Анатоліївна
24 серпня 2026
30.
Ровишина Людмила Петрівна
24 серпня 2026
2395
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 78 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.