Шановний пане Президенте України! Прошу Вас присвоїти найвище державне звання «Герой України» (посмертно) моєму чоловікові — старшому сержанту Єрьоменку Дмитру Миколайовичу, який віддав найдорожче — власне життя — за свободу, незалежність і територіальну цілісність України.

Дмитро Єрьоменко народився 21 липня 1998 року в селі Новопавлівка Запорізької області. Після закінчення школи здобув освіту в Бердянському училищі. Навіть проходячи військову службу, він не припиняв навчатися та заочно здобував освіту у ВСП «Ногайський коледж ТДАТУ», адже завжди прагнув розвитку та вдосконалення.
Свій шлях захисника України Дмитро обрав свідомо. Перший контракт зі Збройними Силами України він підписав у 18 років. У 2021 році продовжив військову службу, залишившись вірним своєму покликанню та військовій присязі.
Був командиром 1-го батальйону 1 рота 54-ї окремої механізованої бригади у званні старшого сержанта. Виконував бойові завдання на найважчих напрямках, зокрема на Сіверському напрямку. До останнього подиху залишався відданим Україні, своїм побратимам та українському народові.
Дмитро був не лише мужнім воїном, а й людиною великого серця. Він був добрим, щирим, турботливим і справедливим. Завжди приходив на допомогу тим, хто її потребував, ніколи не залишав у біді ні друзів, ні побратимів. Його поважали за чесність, відповідальність, людяність і силу характеру. Для своєї родини він був люблячим чоловіком, турботливим батьком і надійною опорою.
За мужність, самовідданість та бездоганну службу Дмитро був нагороджений:
орденом «За мужність» III ступеня;
відзнакою Президента України «За оборону України»;
відзнакою «За військову службу Україні»;
медаллю «За оборону Бахмута»;
відзнакою «Хрест 54-ї окремої механізованої бригади»;
відзнакою «Сержантський корпус»;
подякою Сіверської міської військової адміністрації за мужність, відвагу та самовідданість, проявлені під час виконання бойових завдань.
Кожна з цих нагород є свідченням його відданої служби, мужності та особистого внеску у захист нашої держави. Дмитро«Героїчно загинув під час виконання бойового завдання, до останнього залишаючись вірним Військовій присязі, українському народові та своїй Батьківщині.»
Після його загибелі залишилися дружина та маленька донька, які назавжди втратили люблячого чоловіка і найкращого батька. Для рідних, друзів, побратимів і всіх, хто знав Дмитра, він назавжди залишиться прикладом честі, гідності, людяності та безмежної любові до Батьківщини.
Своїм життям, службою та подвигом Дмитро довів, що звання Героя для нього було не словами, а способом життя. Він чесно виконав свій військовий обов'язок і віддав за Україну найцінніше — своє життя.
Прошу Вас гідно вшанувати його подвиг та присвоїти старшому сержанту Єрьоменку Дмитру Миколайовичу найвище державне звання — «Герой України» (посмертно).
Вічна пам'ять Герою.
Слава Україні!