Пане Президенте!
Я,Нікітіна Христина Миколаївна, дружина загиблого захисника України, звертаюся до Вас із проханням розглянути дану петицію та присвоїти почесне звання Героя України (посмертно)моєму чоловікові
-Нікітіному Миколі Анатолійовичу.
Нікітін Микола народився 23.04.1999року у с. Кам'янка на Одещині. Він був мужнім воїном,відданим патріотом та людиною з великим серцем,який без вагань став на захист суверенітету та територіальної цілісності нашої держави.
Мій чоловік проходив службу на посаді інспектором прикордонної служби 2 категорії- навідником протитанкових ракетних комплексів першого протитанкового відділення прикордонної протитанкової застави прикордонної комендатури швидкого реагування 25 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, старшим солдатом.(в/ч 2197).
Побратими згадують його як надійного товариша, сміливого воїна та справжнього професіонала. На якого завжди можна було покластися в найтяжчі хвилини бою.
З перших днів свого перебування на фронті Микола проявляв надзвичайну мужність, високий професіоналізм та героїзм.
За час служби за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові, він був нагороджений відзнакою Президента України «За мужність». та "ветеран війни" у 2025р. Ці нагороди є беззаперечним свідченням його високого патріотизму, професіоналізму та відданості своїй справі.
Мій чоловік мужньо та до останнього подиху виконував свій військовий обов'язок, на гарячіших напрямків фронту.
25 грудня 2025 року Микола
Загинув виконуючи бойове завдання, виявивши стійкість та мужність, вірний військовій присязі, в районі н.п. Іллінка Нікопольського району Дніпропетровської області.
Він віддав найцінніше — своє життя, захищаючи мирне майбутнє українського народу та залишаючись вірним військовій присязі до самого кінця.
Мій чоловік віддав життя, аби ми могли жити у вільній Україні.
Втрата чоловіка — це незагойна рана в моєму серці, але пам'ять про його подвиг буде жити вічно. Його жертовність під час оборони Дніпропетровщини заслуговує на найвище визнання з боку держави.
Пане Президенте, від імені дружини, родини, друзів та побратимів, прошу Вас підтримати це звернення та присвоїти Нікітіну Миколі Анатолійовичу звання Героя України (посмертно).
Слава усім, хто військовою справою наближає нашу Перемогу!
Вічна пам'ять і слава Герою!