Пане Президенте!
Звертаюся до Вас із проханням розглянути петицію про присвоєння найвищої державної нагороди — звання Героя України (посмертно) моєму братові, Мороза Владислава Володимировича, 19 квітня 1997 року народження, військовослужбовцю 172 -го батальйону 120 -ї окремої бригади територіальної оборони.
З перших днів повномасштабного вторгнення він свідомо та мужньо став на захист суверенітету, територіальної цілісності та незалежності України.
Мороз Владислав Володимирович самовіддано виконував бойові завдання на найгарячіших напрямках фронту. Захищав Україну на Харківському та Донецькому напрямках. Побратими та командири знали його як надійного, сміливого, вірного військовій присязі воїна, який завжди був готовий підставити плече та ризикувати власним життям заради захисту України та своїх побратимів.
На превеликий жаль, 14 січня 2026 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Лиман, Краматорського району, Донецької області. Мороз Владислав Володимирович загинув внаслідок отриманих поранень, несумісних із життям.
Він віддав найцінніше — своє життя — за майбутнє нашої держави, за свободу українського народу, за кожного з нас.
Присвоєння звання Героя України (посмертно) — це найменше, що держава може зробити для вшанування його світлої пам'яті, мужності, незламності та неоціненного внеску у захист Батьківщини.
Вічна пам'ять і шана Герою! Слава Україні!