Про присвоєння звання Героя України (посмертно) солдату Бабику Оресту Сергійовичу

Шановний пане Президенте України!
Звертаємося до Вас від імені родини, побратимів і громадян України з проханням присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) військовослужбовцю Збройних Сил України — солдату Бабику Оресту Сергійовичу, 02 лютого 2003 року народження, уродженцю с. Гречана Волочиського району Хмельницької області.
Бабик Орест Сергійович добровільно обрав шлях захисника України. 28 серпня 2021 року, ще до повномасштабного вторгнення, у 18-річному віці підписав контракт зі Збройними Силами України. З 13 квітня 2022 року виконував бойові завдання на сході України у складі артилерійського підрозділу, стримуючи збройну агресію Російської Федерації. У 2022 році пройшов навчання за програмою Task Force Orion (Joint Multinational Training Group — Ukraine) з обслуговування 155-мм гаубиці M777 і був сертифікований як інструктор.
31 липня 2023 року в районі н.п. Павлівка Василівського району Запорізької області, під час виконання бойових завдань у складі 3-ї артилерійської батареї 1-го артилерійського дивізіону військової частини А3215, внаслідок ворожого артилерійського обстрілу вогневої позиції отримав тяжку вибухову травму — відкритий перелом нижньої третини лівої променевої кістки з пошкодженням променевої артерії. Незважаючи на тяжкість поранення, після тривалого лікування та реабілітації, проявивши силу духу й витримку, 12 квітня 2025 року добровільно повернувся до військової служби. Був зарахований до військової частини А4748 (122-й окремий інженерно-саперний батальйон) на посаду оператора безпілотних літальних апаратів — сапера.
23 вересня 2025 року в районі н.п. Нововасилівка Синельниківського району Дніпропетровської області, під час виконання бойового розпорядження в результаті бою з ворогом та підриву на міні отримав друге бойове поранення — мінно-вибухову травму, закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку та акубаротравму. І цього разу, проявивши мужність і вірність військовій присязі, продовжив службу.
За виявлену особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, Наказом Головнокомандувача Збройних Сил України генерала Олександра Сирського від 09 грудня 2025 року № 1026 солдат Бабик Орест Сергійович був відзначений відомчою заохочувальною відзнакою «Золотий Хрест».
19 березня 2026 року у зоні бойових дій, у розташуванні військової частини А4748 в с. Київське Запорізького району Запорізької області, солдат Бабик Орест Сергійович трагічно загинув. 28 березня 2026 року з військовими почестями похований у рідному селі Гречана.
Понад чотири з половиною роки безперервної військової служби, два тяжких бойових поранення, отриманих під час виконання бойових завдань у захисті України, свідоме повернення до строю після реабілітації, участь у бойових діях на Донецькому, Запорізькому та Дніпропетровському напрямках, відзнака Головнокомандувача Збройних Сил України — усе це є яскравим прикладом виняткової мужності, самовідданості й беззавітної любові до Батьківщини.
Свій життєвий шлях Орест Сергійович присвятив служінню Україні, а свою молодість і здоров'я віддав за її свободу і незалежність. Вшанування його пам'яті найвищою державною нагородою стане актом справедливості щодо воїна, який пройшов бойовий шлях від перших днів повномасштабного вторгнення, двічі був поранений у боях і повертався у стрій, і буде потужним сигналом суспільству: Україна пам'ятає та шанує кожного свого захисника.
З огляду на виявлені особисту мужність, героїзм і самовідданість, тривалий бойовий шлях у захисті суверенітету та територіальної цілісності України, керуючись Законом України «Про державні нагороди України» та Указом Президента України від 02 грудня 2002 року № 1114/2002, просимо Вас, шановний пане Президенте України, присвоїти солдату Бабику Оресту Сергійовичу звання Героя України (посмертно).
Слава Україні!
Героям слава!