Присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) капітану поліції Кухарчуку Віталію Валерійовичу (позивний «Вітамін»)

Шановний Пане Президенте!

Звертаюся до Вас із проханням розглянути петицію та присвоїти найвищу державну нагороду — звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно) загиблого капітана поліції Кухарчука Віталія Валерійовича (позивний «Вітамін»), 01 вересня 1990 року народження, інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецького) ГУНП в Херсонській області.
Він був правоохоронцем за станом душі. Цей шлях розпочав ще у листопаді 2010 року: працював інспектором дорожньо-патрульної служби, згодом — дільничним офіцером поліції. У вересні 2021 року обрав шлях спецпризначенця, перевівшись до роти поліції особливого призначення. Половину свого життя Віталій присвятив службі в правоохоронних органах, залишаючись вірним Закону та Українському Народові протягом багатьох років.
З повномасштабним вторгненням, залишаючись вірним присязі та не полишаючи рідного краю, він самовіддано ніс службу на всій території Херсонської області. Офіцер забезпечував публічну безпеку і правопорядок, здійснюючи комплексні заходи щодо виявлення дезертирів, осіб з екстремістськими намірами, а також тих, хто планував вчинення диверсій, провокацій чи інших правопорушень. Коли Херсонська область вкотре прийняла нові виклики, він не зміг залишитися осторонь і влітку 2024 року став до лав батальйону особливого призначення (стрілецького) ГУНП в Херсонській області. Він гідно ніс службу й виконував бойові завдання з відсічі та стримування агресії російської федерації проти України. Будучи частиною мобільної вогневої групи, виконував одне з найнебезпечніших завдань — захищав жителів Херсона від постійних атак російських безпілотників.
Про його високий патріотизм, мужність та професійну майстерність свідчать отримані ним нагороди: відзнака Президента України «За оборону України», Почесна грамота Кабінету Міністрів України за вагомий внесок у захист прав громадян та інтересів держави в умовах воєнного стану, а також відомча медаль Національної поліції України «15 років сумлінної служби».
05 квітня 2026 року під час чергового виконання службового обов'язку у складі мобільно-вогневої групи службовий автомобіль бійців батальйону особливого призначення (стрілецького) ГУНП в Херсонській області був атакований ворожим FPV-дроном. В останні секунди перед вибухом капітан поліції Віталій Кухарчук виявив неймовірну мужність та миттєву самопожертву: він викрутив кермо автомобіля на себе, прийнявши весь нищівний удар на свій бік. Внаслідок атаки Віталій дістав травми, несумісні з життям, але ціною власного життя та героїчного маневру врятував свого напарника, який завдяки цьому залишився живим.
Він був справжнім поліцейським за покликанням, беззаперечним взірцем професіоналізму та честі. У своєму підрозділі справедливо вважався одним із найкращих: завжди принциповий, непохитний у своїх переконаннях, мужній та сильний духом і тілом, він демонстрував виняткову відданість справі. Його відрізняли висока спортивна загартованість та глибоке почуття справедливості. Завдяки своїй щирості й готовності завжди прийти на допомогу, він заслужив бездоганну репутацію — жодна людина, ні серед колег-правоохоронців, ні серед цивільних громадян, ніколи не відгукнулася про нього погано. Друзі та колеги втратили не просто професіонала своєї справи, а людину з великим серцем, чий авторитет був беззаперечним. Пам'ять про його щирість, надійність та офіцерську честь назавжди залишиться в серцях усіх, хто мав честь знати його та служити разом із ним.
Я, дружина Віталія — Кухарчук Діна Сергіївна, пишу ці слова з невимовним болем у серці. Для всієї нашої родини передчасна смерть Віталія — це найважче випробування та найстрашніше горе. Ми втратили найдорожче, що мали — коханого чоловіка, турботливого сина, брата та нашу найбільшу гордість, чиє життя обірвалося занадто рано. Світ навколо нас спорожнів, а в душах назавжди оселилася туга. Жодні слова не здатні полегшити цей розпач, і час ніколи не загоїть цю рану, адже разом із ним пішла частина нашої душі. Його відвага, самопожертва та відданість своїй професії та державі є прикладом справжнього патріотизму та служіння Закону і Народу України.
Пане Президенте, від імені родини просимо Вас увіковічнити його неоціненну самопожертву цим найвищим державним визнанням.
Вічна пам’ять тим, хто береже наш спокій і свободу ціною власного життя!
Слава Україні! Героям Слава!