Я, Прокопенко Тамара Сергіївна , дружина полеглого військовослужбовця Збройних Сил України Прокопенко Володимира Борисовича звертаюся до Вас від імені родини, друзів та побратимів із проханням розглянути питання про присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) старшого матроса,
старшого навідника самохідного артилерійського взводу самохідної артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону 35-ї окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Остроградського.
Володимир , був справжнім патріотом та дуже любив свою країну , в юному віці пішов захищати Батьківщину !!В свої 21, в недалекому 2022 році розпочав боротьбу за кожний мирний день в нашій країні.
Із перших років служби проявив себе як дисциплінований і відповідальний військовослужбовець, завдяки чому від матроса швидко здобув звання старшого матроса.
Був дуже кмітливий, відповідальний і надійний військовослужбовець, який чітко та самовіддано виконував всі поставлені завдання. Завдяки своїм якостям був призначений на посаду навідника, опанувавши цю спеціальність із нуля та досягнув високого рівня майстерності.
За проявлену мужність він був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Проте його бойовий шлях, внесок у боротьбу з ворогом і відданість службі свідчать про те, що його подвиг заслуговує на найвищий рівень державного визнання.
Ціною власного життя він захищав український народ та право України на свободу і незалежність.
У зв’язку з викладеним прошу Вас гідно вшанувати його пам’ять та присвоїти звання Героя України
Брав участь у найважчих боях на Донеччині, Херсонщині та Покровському напрямку
Вірно служив Україні, проявляючи мужність і відданість у найскладніших
умовах.
Його життя обірвалось поблизу населеного пункту Новопавлівка
Дніпропетровської області перез поранення, які були несумісні з життям
У надзвичайно небезпечних умовах він проявив виняткову мужність і самопожертву, фактично прикривши собою побратимів. Його дії стали проявом справжнього героїзму та відданості Україні.