№22/268966-еп
З метою належного вшанування світлої пам’яті загиблого захисника України, визнання його мужності та самопожертви, проявлених під час захисту територіальної цілісності й державного суверенітету України, а також вияву поваги просимо присвоїти звання Героя України (посмертно) військовослужбовцю ТОМЕНКУ Ярославу Володимировичу.
Автор (ініціатор): Кіцелюк Ірина Михайлівна
Дата оприлюднення: 19 серпня 2026
Пане Президенте України!
Звертаюся до Вас від імені родини з проханням гідно вшанувати пам’ять мого сина — Томенка Ярослава Володимировича, мужнього воїна, добровольця та справжнього патріота України, який віддав своє життя за свободу і незалежність нашої держави, та розглянути питання щодо присвоєння йому найвищого державного звання Герой України (посмертно).
Томенко Ярослав Володимирович народився 27.02.1989р. у місті Коломия. З початком повномасштабного вторгнення 10.03.2022 року Ярослав без жодних вагань, добровільно вступив до лав Збройних сил України, так як вважав це обов'язком кожного чоловіка.
Служив розвідником-сапером у 81-шій окремій аеромобільній бригаді у складі Десантно-штурмових військ Збройних сил України в/ч А2120, яка базується безпосередньо у Донецькій області. Його бойовий шлях пролягав через населені пункти Донецької, Луганської областей. Безпосередньо брав участь у заходах із забезпечення оборони України та захисту населення від збройної агресії російських окупантів. Упродовж 4 років завжди виявляв надзвичайну стійкість, сміливість та високий професіоналізм. Будучи розвідником-сапером, він щодня ризикував життям на передовій лінії оборони, виконуючи найскладніші та найнебезпечніші завдання з мінної розвідки та розмінування задля порятунку своїх побратимів і успіху бойових операцій. Був дуже відповідальним і прискіпливим.
Загинув 04.02.2026 року під час виконання бойового завдання в районі бойових дій населеного пункту Крива Лука, Донецької області.
Наш син був мужньою, відважною, розумною, доброю і світлою людиною. Дуже любив свою сім’ю, завжди хвилювався за брата, який також служив в ЗСУ. Попри свою стриманість, він завжди знав як підняти настрій і мав талант смішити до сліз. Все завжди робив швидко, старався ніколи не турбувати лишній раз, любив життя і завжди зберігав оптимізм. Його життя обірвалося на злеті: він не встиг одружитися та пізнати радість батьківства.
Він назавжди залишиться у нашій пам’яті як добрий, щирий, люблячий син і брат. Ми дуже пишаємось ним, для нас він був і залишиться Героєм назавжди.
Давайте зробимо так, щоб кожен мужній вчинок і подвиг наших Героїв закарбувався не тільки в наших серцях, а й в історії нашої Батьківщини. Це стане символом глибокої вдячності держави воїну, який віддав найцінніше – власне життя за нашу свободу і світле майбутнє України.
Слава Україні!
Героям слава!
Звертаюся до Вас від імені родини з проханням гідно вшанувати пам’ять мого сина — Томенка Ярослава Володимировича, мужнього воїна, добровольця та справжнього патріота України, який віддав своє життя за свободу і незалежність нашої держави, та розглянути питання щодо присвоєння йому найвищого державного звання Герой України (посмертно).
Томенко Ярослав Володимирович народився 27.02.1989р. у місті Коломия. З початком повномасштабного вторгнення 10.03.2022 року Ярослав без жодних вагань, добровільно вступив до лав Збройних сил України, так як вважав це обов'язком кожного чоловіка.
Служив розвідником-сапером у 81-шій окремій аеромобільній бригаді у складі Десантно-штурмових військ Збройних сил України в/ч А2120, яка базується безпосередньо у Донецькій області. Його бойовий шлях пролягав через населені пункти Донецької, Луганської областей. Безпосередньо брав участь у заходах із забезпечення оборони України та захисту населення від збройної агресії російських окупантів. Упродовж 4 років завжди виявляв надзвичайну стійкість, сміливість та високий професіоналізм. Будучи розвідником-сапером, він щодня ризикував життям на передовій лінії оборони, виконуючи найскладніші та найнебезпечніші завдання з мінної розвідки та розмінування задля порятунку своїх побратимів і успіху бойових операцій. Був дуже відповідальним і прискіпливим.
Загинув 04.02.2026 року під час виконання бойового завдання в районі бойових дій населеного пункту Крива Лука, Донецької області.
Наш син був мужньою, відважною, розумною, доброю і світлою людиною. Дуже любив свою сім’ю, завжди хвилювався за брата, який також служив в ЗСУ. Попри свою стриманість, він завжди знав як підняти настрій і мав талант смішити до сліз. Все завжди робив швидко, старався ніколи не турбувати лишній раз, любив життя і завжди зберігав оптимізм. Його життя обірвалося на злеті: він не встиг одружитися та пізнати радість батьківства.
Він назавжди залишиться у нашій пам’яті як добрий, щирий, люблячий син і брат. Ми дуже пишаємось ним, для нас він був і залишиться Героєм назавжди.
Давайте зробимо так, щоб кожен мужній вчинок і подвиг наших Героїв закарбувався не тільки в наших серцях, а й в історії нашої Батьківщини. Це стане символом глибокої вдячності держави воїну, який віддав найцінніше – власне життя за нашу свободу і світле майбутнє України.
Слава Україні!
Героям слава!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Горбань Марія Геннадіївна
14 жовтня 2026
2.
Петрухнова Крістіна Євгенівна
14 жовтня 2026
3.
Семеніхіна Анна Олександрівна
14 жовтня 2026
4.
Ковальчук Ірина Володимирівна
14 жовтня 2026
5.
Коваленко Наталія Миколаївна
14 жовтня 2026
6.
Васкул Людмила Василівна
13 жовтня 2026
7.
Львутін Дмитро Олексійович
13 жовтня 2026
8.
Сопіженко Олена Сергіївна
13 жовтня 2026
9.
Друзюк Анюта Михайлівна
13 жовтня 2026
10.
Чуб Тетяна Олександрівна
13 жовтня 2026
11.
Степ'юк Антоніна Степанівна
13 жовтня 2026
12.
Зорій Ірина Степанівна
13 жовтня 2026
13.
Матвійчук Надія Ігорівна
13 жовтня 2026
14.
Шкретюк Марина Миколаївна
13 жовтня 2026
15.
Цилюрник Алла Володимирівна
13 жовтня 2026
16.
Хоцінський Анатолій Васильович
13 жовтня 2026
17.
Навроцька Наталія Богданівна
13 жовтня 2026
18.
Шумська Оксана Іванівна
13 жовтня 2026
19.
Бондалетова Лариса Сергіївна
13 жовтня 2026
20.
Пугаєва Катерина Юріївна
13 жовтня 2026
21.
Усупова Вікторія Яшарівна
13 жовтня 2026
22.
Смакула Наталія Володимирівна
13 жовтня 2026
23.
Юскевич Ірина Миколаївна
13 жовтня 2026
24.
Шевчук Тетяна Віталіївна
13 жовтня 2026
25.
Мельник Марта Володимирівна
13 жовтня 2026
26.
Глущенко Анастасія Геннадіївна
13 жовтня 2026
27.
Климчук Анна Борисівна
13 жовтня 2026
28.
Котко Яна Анатоліївна
13 жовтня 2026
29.
Малюга Олена Володимирівна
13 жовтня 2026
30.
Крупко Наталія Богданівна
13 жовтня 2026
11374
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 37 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.