Присвоїти звання Героя України (посмертно) військовослужбовцю Збройних Сил України Прищепі Максиму Вікторовичу

Шановний пане Президенте України!

Просимо розглянути питання про присвоєння звання Героя України (посмертно) військовослужбовцю Збройних Сил України, солдату Прищепі Максиму Вікторовичу, який загинув, проявивши непохитну мужність, самовідданість та жертовність під час виконання бойового завдання із захисту України від російської збройної агресії.

Прищепа Максим Вікторович, народився 16 грудня 1997 року в селі Соснівка Хмельницької області.

З початком широкомасштабного вторгнення у лютому 2022 року Максим одним із перших став на захист української держави. На початку березня 2022 року він прибув на оборону міста Києва, проходячи службу на посаді стрільця-снайпера 2 піхотного відділення 3 піхотного взводу 2 піхотної роти 2 піхотного батальйону військової частини А2573 (3-тя окрема важка механізована Залізна бригада — 3 ОВМБр).

Надалі Максим брав участь у Слобожанській наступальній операції, а також у бойових діях зі стримування російських військ на Харківському напрямку, перебуваючи на посаді водія 2 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти 2 стрілецького батальйону військової частини А2573 (3-тя окрема важка механізована Залізна бригада — 3 ОВМБр).

Під час служби солдат Максим Прищепа неодноразово проявляв героїзм, силу духу, хоробрість та самопожертву. Ризикуючи власним життям, він рятував поранених побратимів, вивозив їх із-під інтенсивного обстрілу, доставляв на передові позиції боєкомплект і необхідне спорядження, виступав провідником для бойових груп.

Автомобіль, на якому Максим виконував бойові завдання та доставляв побратимам усе необхідне на передові позиції, неодноразово підривався на ворожих мінах і зазнавав прямих уражень FPV-дронів. Незважаючи на постійну небезпеку та ризик для власного життя, Максим щоразу повертався до виконання бойових завдань.

25 липня 2025 року, під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Кам’янка Харківської області, солдат Прищепа Максим Вікторович загинув унаслідок чергового прицільного удару ворожого FPV-дрона.

За свій бойовий шлях Максим був відзначений державними та військовими нагородами за мужність, відвагу, сумлінне виконання військового обов’язку та особистий внесок у захист України, серед яких:

нагрудний знак «Ветеран війни»;
орден «За мужність» III ступеня;
медаль оперативного командування «Харків» — «Хоробре серце»;
відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 10 лютого 2026 року №115 — Почесний нагрудний знак «Комбатантський хрест».

Максим був прикладом незламності, доблесті, братерства, відповідальності та щирого патріотизму. Побратими згадують його як відданого, відповідального та сміливого воїна, який ніколи не відмовлявся від виконання завдань і завжди приходив на допомогу іншим, навіть у найнебезпечніших бойових умовах.

Його відданість військовій присязі проявлялася не лише у виконанні безпосередніх бойових завдань, а й у постійній готовності ризикувати власним життям заради порятунку та підтримки побратимів. Навіть попри виснаження, небезпеку та постійні ворожі атаки Максим не відмовлявся від завдань, особливо коли йшлося про допомогу військовослужбовцям, які перебували на передових позиціях.

Подвиг Максима Прищепи — це приклад справжнього служіння українському народові, мужності, самопожертви та беззастережної відданості Батьківщині. Він віддав найдорожче — власне життя — заради захисту України, її свободи, незалежності та майбутнього.

Вважаємо, що бойовий шлях Максима Прищепи, його неодноразові прояви мужності та самопожертви, порятунок поранених побратимів, виконання небезпечних завдань під постійною загрозою ворожих атак, а також отримані державні та військові нагороди є вагомими підставами для найвищого державного вшанування його подвигу.

Просимо присвоїти солдату Прищепі Максиму Вікторовичу звання Героя України (посмертно).

Вічна пам’ять та шана Герою, який віддав своє життя за Україну.

Слава Україні! Героям слава!