№22/269264-еп
Присвоїти звання Героя України посмертно Соловйов Руслан Мехманович
Автор (ініціатор): Соловйова Христина Сергіївна
Дата оприлюднення: 24 серпня 2026
Шановний пане Президенте України!
Я, дружина загиблого захисника України, звертаюся з проханням присвоїти звання Герой України (посмертно) моєму чоловікові — Соловйову Руслану Мехмановичу, який віддав своє життя за свободу, незалежність і територіальну цілісність України.
Соловйов Руслан Мехманович
23 травня 1992 року — 15 грудня 2025 року.
Руслан народився у місті Коростень Житомирської області.
Був люблячим чоловіком, турботливим батьком, надійним другом і людиною, яку поважали та любили.
На весні 2025 року, Руслан був мобілізований до лав Збройних Сил України. Він проходив військову службу як оператор безпілотних літальних апаратів, у складі відділення управління командира батареї 1-ї артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону військової частини А4773.
Серед побратимів Руслана знали за позивним «Соловей».
15 грудня 2025 року, виконуючи бойове завдання із захисту України, Руслан загинув.
Він не повернувся додому.
Не обійняв своїх дітей.
Не сказав мені: «Я вже вдома».
Війна забрала в нього майбутнє, а в нас — коханого чоловіка, батька, рідну людину.
Але його життя не повинно залишитися лише болючою датою у свідоцтві про смерть.
Руслан віддав найдорожче — своє життя — заради України та заради майбутнього своїх дітей.
Для мене він назавжди залишиться моїм коханим чоловіком. Для наших дітей — найкращим татом. Для побратимів — бойовим товаришем. А для України він назавжди має залишитися Героєм, який віддав життя за свою державу.
Прошу Президента України та всіх небайдужих громадян підтримати цю петицію та сприяти відновленню справедливості — присвоїти Соловйову Руслану Мехмановичу звання Герой України (посмертно).
Нехай його ім'я буде навіки вписане в історію нашої держави.
Він загинув, щоб жили ми.
Він віддав життя за Україну.
Тепер Україна має віддати йому належну шану.
Вічна пам'ять Герою.
Слава Україні!
Я, дружина загиблого захисника України, звертаюся з проханням присвоїти звання Герой України (посмертно) моєму чоловікові — Соловйову Руслану Мехмановичу, який віддав своє життя за свободу, незалежність і територіальну цілісність України.
Соловйов Руслан Мехманович
23 травня 1992 року — 15 грудня 2025 року.
Руслан народився у місті Коростень Житомирської області.
Був люблячим чоловіком, турботливим батьком, надійним другом і людиною, яку поважали та любили.
На весні 2025 року, Руслан був мобілізований до лав Збройних Сил України. Він проходив військову службу як оператор безпілотних літальних апаратів, у складі відділення управління командира батареї 1-ї артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону військової частини А4773.
Серед побратимів Руслана знали за позивним «Соловей».
15 грудня 2025 року, виконуючи бойове завдання із захисту України, Руслан загинув.
Він не повернувся додому.
Не обійняв своїх дітей.
Не сказав мені: «Я вже вдома».
Війна забрала в нього майбутнє, а в нас — коханого чоловіка, батька, рідну людину.
Але його життя не повинно залишитися лише болючою датою у свідоцтві про смерть.
Руслан віддав найдорожче — своє життя — заради України та заради майбутнього своїх дітей.
Для мене він назавжди залишиться моїм коханим чоловіком. Для наших дітей — найкращим татом. Для побратимів — бойовим товаришем. А для України він назавжди має залишитися Героєм, який віддав життя за свою державу.
Прошу Президента України та всіх небайдужих громадян підтримати цю петицію та сприяти відновленню справедливості — присвоїти Соловйову Руслану Мехмановичу звання Герой України (посмертно).
Нехай його ім'я буде навіки вписане в історію нашої держави.
Він загинув, щоб жили ми.
Він віддав життя за Україну.
Тепер Україна має віддати йому належну шану.
Вічна пам'ять Герою.
Слава Україні!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Бондалетова Лариса Сергіївна
13 жовтня 2026
2.
Смакула Наталія Володимирівна
13 жовтня 2026
3.
Глущенко Анастасія Геннадіївна
13 жовтня 2026
4.
Кравченко Ольга Миколаївна
13 жовтня 2026
5.
Сириця Наталія Віталіївна
13 жовтня 2026
6.
Нагорна Вікторія Миколаївна
13 жовтня 2026
7.
Нижник Олена Олегівна
13 жовтня 2026
8.
Білобров Ольга Леонідівна
13 жовтня 2026
9.
Ющишина Світлана Олександрівна
13 жовтня 2026
10.
Семенюк Інна Віталіївна
12 жовтня 2026
11.
Котяш Марія Русланівна
12 жовтня 2026
12.
Чмутова Олена Григорівна
12 жовтня 2026
13.
Жаркова Оксана Сергіївна
12 жовтня 2026
14.
Божик Марія Володимирівна
12 жовтня 2026
15.
Бобренко Інна Всеволодівна
12 жовтня 2026
16.
Волошен Наталія Тимофіївна
12 жовтня 2026
17.
Валова Наталія Іванівна
12 жовтня 2026
18.
Мисик Тетяна Миколаївна
12 жовтня 2026
19.
Іванюк Катерина Василівна
11 жовтня 2026
20.
Дячук Марина Віталіївна
11 жовтня 2026
21.
Бур'ян Людмила Михайлівна
11 жовтня 2026
22.
Бондарєва Оксана Миколаївна
11 жовтня 2026
23.
Щерба Анна Сергіївна
11 жовтня 2026
24.
Царинна Юлія Володимирівна
11 жовтня 2026
25.
Астапенко Оксана Олександрівна
10 жовтня 2026
26.
Пузенко Анна Максимівна
10 жовтня 2026
27.
Лозицький Сергій Вікторович
10 жовтня 2026
28.
Ясниська Соломія Орестівна
10 жовтня 2026
29.
Романенко Катерина Валеріївна
10 жовтня 2026
30.
Ібрагімова Наргіз Вілаятівна
10 жовтня 2026
1505
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 42 дні
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.