№22/269264-еп
Присвоїти звання Героя України посмертно Соловйов Руслан Мехманович
Автор (ініціатор): Соловйова Христина Сергіївна
Дата оприлюднення: 24 серпня 2026
Шановний пане Президенте України!
Я, дружина загиблого захисника України, звертаюся з проханням присвоїти звання Герой України (посмертно) моєму чоловікові — Соловйову Руслану Мехмановичу, який віддав своє життя за свободу, незалежність і територіальну цілісність України.
Соловйов Руслан Мехманович
23 травня 1992 року — 15 грудня 2025 року.
Руслан народився у місті Коростень Житомирської області.
Був люблячим чоловіком, турботливим батьком, надійним другом і людиною, яку поважали та любили.
На весні 2025 року, Руслан був мобілізований до лав Збройних Сил України. Він проходив військову службу як оператор безпілотних літальних апаратів, у складі відділення управління командира батареї 1-ї артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону військової частини А4773.
Серед побратимів Руслана знали за позивним «Соловей».
15 грудня 2025 року, виконуючи бойове завдання із захисту України, Руслан загинув.
Він не повернувся додому.
Не обійняв своїх дітей.
Не сказав мені: «Я вже вдома».
Війна забрала в нього майбутнє, а в нас — коханого чоловіка, батька, рідну людину.
Але його життя не повинно залишитися лише болючою датою у свідоцтві про смерть.
Руслан віддав найдорожче — своє життя — заради України та заради майбутнього своїх дітей.
Для мене він назавжди залишиться моїм коханим чоловіком. Для наших дітей — найкращим татом. Для побратимів — бойовим товаришем. А для України він назавжди має залишитися Героєм, який віддав життя за свою державу.
Прошу Президента України та всіх небайдужих громадян підтримати цю петицію та сприяти відновленню справедливості — присвоїти Соловйову Руслану Мехмановичу звання Герой України (посмертно).
Нехай його ім'я буде навіки вписане в історію нашої держави.
Він загинув, щоб жили ми.
Він віддав життя за Україну.
Тепер Україна має віддати йому належну шану.
Вічна пам'ять Герою.
Слава Україні!
Я, дружина загиблого захисника України, звертаюся з проханням присвоїти звання Герой України (посмертно) моєму чоловікові — Соловйову Руслану Мехмановичу, який віддав своє життя за свободу, незалежність і територіальну цілісність України.
Соловйов Руслан Мехманович
23 травня 1992 року — 15 грудня 2025 року.
Руслан народився у місті Коростень Житомирської області.
Був люблячим чоловіком, турботливим батьком, надійним другом і людиною, яку поважали та любили.
На весні 2025 року, Руслан був мобілізований до лав Збройних Сил України. Він проходив військову службу як оператор безпілотних літальних апаратів, у складі відділення управління командира батареї 1-ї артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону військової частини А4773.
Серед побратимів Руслана знали за позивним «Соловей».
15 грудня 2025 року, виконуючи бойове завдання із захисту України, Руслан загинув.
Він не повернувся додому.
Не обійняв своїх дітей.
Не сказав мені: «Я вже вдома».
Війна забрала в нього майбутнє, а в нас — коханого чоловіка, батька, рідну людину.
Але його життя не повинно залишитися лише болючою датою у свідоцтві про смерть.
Руслан віддав найдорожче — своє життя — заради України та заради майбутнього своїх дітей.
Для мене він назавжди залишиться моїм коханим чоловіком. Для наших дітей — найкращим татом. Для побратимів — бойовим товаришем. А для України він назавжди має залишитися Героєм, який віддав життя за свою державу.
Прошу Президента України та всіх небайдужих громадян підтримати цю петицію та сприяти відновленню справедливості — присвоїти Соловйову Руслану Мехмановичу звання Герой України (посмертно).
Нехай його ім'я буде навіки вписане в історію нашої держави.
Він загинув, щоб жили ми.
Він віддав життя за Україну.
Тепер Україна має віддати йому належну шану.
Вічна пам'ять Герою.
Слава Україні!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Нікітіна Юлія Анатоліївна
24 серпня 2026
2.
Кімнацька Анастасія Олександрівна
24 серпня 2026
3.
Десятник Тарас Петрович
24 серпня 2026
4.
Артюх Любов Федорівна
24 серпня 2026
5.
Хоменко Наталія Сергіївна
24 серпня 2026
6.
Головченко Світлана Анатоліївна
24 серпня 2026
7.
Чижиков Віктор Васильович
24 серпня 2026
8.
Шибирин Яна Павлівна
24 серпня 2026
9.
Бондар Юлія Олександрівна
24 серпня 2026
10.
Юнак Вікторія Валеріївна
24 серпня 2026
11.
Герман Уляна Ігорівна
24 серпня 2026
12.
Суходуб Євгеній Миколайович
24 серпня 2026
13.
Покутня Ольга Миколаївна
24 серпня 2026
14.
Смалько Марія Йосипівна
24 серпня 2026
15.
Волошина Ганна Юріївна
24 серпня 2026
16.
Дворська Вікторія Віталіївна
24 серпня 2026
17.
Петрова Наталія Олександрівна
24 серпня 2026
18.
Гаспарянц Зульфія Ахрорівна
24 серпня 2026
19.
Кучинська Наталія Олександрівна
24 серпня 2026
20.
Ткаченко Оксана Леонідівна
24 серпня 2026
21.
Сєряков Сергій Ігорович
24 серпня 2026
22.
Жук Дарина Михайлівна
24 серпня 2026
23.
Горегляд Ольга Василівна
24 серпня 2026
24.
Теряник Віталій Сергійович
24 серпня 2026
25.
Кот Катерина Леонідівна
24 серпня 2026
26.
Луценко Олександра Ігорівна
24 серпня 2026
27.
Кожушко Тетяна Володимирівна
24 серпня 2026
28.
Папахов Олександр Юрійович
24 серпня 2026
29.
Савицька Олена Романівна
24 серпня 2026
30.
Матковська Аліна Сергіївна
24 серпня 2026
79
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 92 дні
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.