Прошу Президента України присвоїти звання Героя України (посмертно) військовослужбовцю Волкову Олександру Сергійовичу, молодшому сержанту військової частини А7014, за мужність, героїзм, самовідданість та вірність військовій присязі під час захисту незалежності й територіальної цілісності України.

Шановний пане Президенте України Володимире Олександровичу!



Звертаюся до Вас із щирим проханням розглянути питання про присвоєння звання Героя України (посмертно) Волкову Олександру Сергійовичу.



Я, Волкова Валерія Олександрівна, дочка загиблого Захисника України, звертаюся з проханням присвоїти найвище державне звання — Герой України (посмертно) — моєму батькові, молодшому сержанту, військовослужбовцю військової частини А7014, Волкову Олександру Сергійовичу, який народився 09 грудня 1976 року.



Із перших місяців повномасштабного вторгнення Російської Федерації Олександр добровільно став на захист України. Не чекаючи примусових рішень, він свідомо обрав шлях військовослужбовця та присвятив своє життя захисту держави й українського народу.



Під час проходження військової служби Олександр Сергійович виконував обов’язки водія-електрика 1-го реактивного артилерійського взводу. Він сумлінно виконував свої службові та бойові завдання, проявляючи високий професіоналізм, відповідальність, мужність та самовідданість.



Олександр проходив службу на передовій у складі 66-ї окремої механізованої бригади імені князя Мстислава Хороброго. Як водій-електрик реактивної артилерійської батареї він виконував надважливу роботу, яка забезпечувала бойову готовність артилерії.



За час служби Олександр Сергійович був відзначений грамотами за високий професіоналізм, мужність, самовідданість та зразкове виконання службового обов’язку.



04 грудня 2024 року він був відзначений грамотою за зразкове виконання службового обов’язку, зміцнення обороноздатності, високу професійну майстерність, самовідданість, мужність і героїзм.



У 2025 році Великописарівська селищна рада нагородила Олександра Сергійовича за високий професіоналізм, мужність і самовіддану службу на передовій.



Також мій батько був нагороджений Почесною грамотою Луганської обласної державної адміністрації та Луганської обласної військової адміністрації за значний особистий внесок у зміцнення національної безпеки, суверенітету та територіальної цілісності України, а також за мужність, виявлену під час відсічі та стримування російської збройної агресії.



10 квітня 2026 року, виконуючи бойове завдання поблизу села Рубці Краматорського району Донецької області, мій батько загинув унаслідок влучання дрона-камікадзе. Він отримав мінно-вибухову травму з розтрощенням тіла, несумісну з життям.



Олександр Сергійович до останнього залишався вірним військовій присязі, своїм побратимам та Україні. Він віддав найдорожче — своє життя — за свободу, незалежність і територіальну цілісність нашої держави.



Я хочу, щоб подвиг мого батька був гідно оцінений державою, а його ім’я та пам’ять про його мужність, самовідданість і героїзм назавжди залишилися в історії України.



Волков Олександр Сергійович віддав своє життя, захищаючи Україну та український народ. Його мужність, героїзм, професіоналізм і відданість Батьківщині заслуговують на найвище державне визнання.



Прошу Президента України присвоїти Волкову Олександру Сергійовичу звання Героя України (посмертно).



Вічна пам’ять та слава Герою!



Слава Україні! Героям слава!