Петиція про присвоєння звання Героя України посмертно

ПЕТИЦІЯ

про присвоєння звання «Герой України» посмертно головному сержанту Єрьоменку Іллі Олексійовичу

Шановний пане Президенте України!

Я, дружина загиблого Захисника України, головного сержанта Єрьоменка Іллі Олексійовича, звертаюся з проханням присвоїти моєму чоловікові найвище державне звання «Герой України» посмертно — за мужність, відвагу, самовідданість і героїзм, проявлені під час захисту України, її незалежності, суверенітету та територіальної цілісності.

Ілля Олексійович Єрьоменко народився 30 червня 1999 року в селі Гулянка на Одещині. У цьому селі минули його дитинство та шкільні роки. У 2016 році він закінчив місцевий навчально-виховний комплекс.

Після закінчення навчання Ілля працював різноробочим. Він ніколи не боявся важкої праці, не цурався жодної роботи та завжди прагнув бути корисним. У нього були золоті руки: він не любив сидіти без діла, постійно щось робив, будував, ремонтував і створював.

У лютому 2018 року Ілля підписав контракт із Державною прикордонною службою України та розпочав військову службу в Подільському прикордонному загоні. Понад сім років він присвятив службі, сумлінно виконуючи свій військовий обов’язок та захищаючи державний кордон України.

За роки служби Ілля створив сім’ю. Ми одружилися, а згодом у нас народився син. Він був люблячим чоловіком і турботливим батьком. Ілля збудував наш дім, облаштовував його та мріяв про майбутнє для нашої родини. Він посадив дерева — і не одне, а хотів бачити, як вони ростуть разом із нашим сином.

У червні 2025 року Ілля прийняв рішення долучитися до бойового мобільного підрозділу Подільського прикордонного загону. У вересні 2025 року разом із побратимами він вирушив на Запорізький напрямок, де виконував бойові завдання із захисту України.

16 серпня 2026 року, під час виконання бойового завдання, позиція прикордонників зазнала удару ворожого FPV-дрона. Унаслідок ворожої атаки головний сержант Єрьоменко Ілля Олексійович отримав поранення, несумісні з життям.

Йому було лише 27 років.

Ілля загинув, захищаючи Україну, свою родину, свого маленького сина, рідний дім і майбутнє нашої держави.

22 серпня 2026 року ми провели його в останню земну путь у рідному селі Гулянка. Він повернувся додому вже не як той чоловік, якого я чекала з війни, а як Захисник, який віддав найдорожче — своє життя за Україну.

Мій чоловік встиг зробити те, про що мріє кожна людина: створити сім’ю, збудувати дім, посадити дерева та стати батьком. Він хотів ростити свого сина, бачити його перші кроки, радіти його успіхам і бути поруч. Але війна забрала в нього цю можливість.

Він посадив дерева.
Він збудував дім.
Він став батьком.
Він віддав своє життя за Україну.
А миру так і не дочекався.

Для нашої сім’ї Ілля назавжди залишиться люблячим чоловіком, турботливим батьком і найдорожчою людиною. Для України — мужнім Захисником, який до останнього виконував свій військовий обов’язок.

Я хочу, щоб наш син, коли виросте, знав, якою людиною був його батько. Щоб він знав, що його тато не залишив свою країну у найважчий для неї час, а став на її захист і заплатив за це найвищу ціну — власним життям.

Посаджені Іллею дерева продовжуватимуть рости. Стоятиме його дім. Зростатиме його син. І все це назавжди нагадуватиме про людину, яка вміла любити, працювати, будувати та захищати.

Прошу Вас, пане Президенте України, присвоїти головному сержанту Єрьоменку Іллі Олексійовичу звання «Герой України» посмертно — за особисту мужність і героїзм, виявлені під час захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України.

Це звання стане гідним визнанням його подвигу та назавжди збереже пам’ять про його службу, мужність і самопожертву. Воно буде важливим для його сина, який одного дня зможе сказати: «Мій тато — Герой України».

Я прошу Вас не залишити без уваги подвиг мого чоловіка та гідно вшанувати його пам’ять.

Вічна пам’ять головному сержанту Єрьоменку Іллі Олексійовичу.

Вічна шана Захиснику України, який віддав своє життя за нашу державу.

Герої не вмирають. Вони назавжди залишаються в строю.

З повагою та невимовним болем,
дружина загиблого Захисника України
Карина Єрьоменко