Про присвоєння звання Героя України Бовтюку Олександру Дмитровичу (посмертно)
Шановний пане Президенте України!
Я звертаюся до Вас із проханням присвоїти найвище державне звання «Герой України» (посмертно) моєму чоловікові — Бовтюку Олександру Дмитровичу, 23 березня 1995 року народження, який віддав своє життя, захищаючи Україну.
Олександр був військовослужбовцем 71-ї окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України, старшим солдатом, помічником гранатометника розвідувальної групи.
Він мужньо виконував свій військовий обов’язок, брав участь у бойових діях на Харківщині, а згодом продовжив захищати Україну на Донецькому напрямку.
26 листопада 2024 року під час виконання бойового завдання в районі села Трудове Донецької області Олександр зник безвісти, а згодом було встановлено його загибель.
Йому було лише 29 років.
За Україною він залишив найдорожче — своє життя. За ним залишилися дві донечки, які більше ніколи не зможуть обійняти свого тата, почути його голос і побачити його вдома.
Для них Олександр назавжди залишиться татом — Захисником, який віддав своє життя за можливість для своїх дітей жити у вільній та незалежній Україні.
Для мене він був не просто військовослужбовцем. Він був моїм чоловіком, батьком наших дітей і людиною, яка до останнього виконувала свій обов’язок перед Україною.
Я прошу державу гідно оцінити його мужність, відданість військовій присязі та жертовність.
Прошу Президента України:
Присвоїти Бовтюку Олександру Дмитровичу, 23.03.1995 року народження, військовослужбовцю 71-ї окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України, старшому солдату, помічнику гранатометника розвідувальної групи, звання «Герой України» (посмертно) — за особисту мужність, героїзм та самовідданість, проявлені під час захисту державного суверенітету, незалежності та територіальної цілісності України.
Для його двох донечок це буде не просто державна нагорода.
Це буде підтвердження того, що Україна пам’ятає їхнього тата.
Що його життя та його подвиг не були марними.
Що держава, яку він захищав, назавжди збереже пам’ять про нього.
Олександр віддав своє життя Україні.
Просимо Україну гідно вшанувати його подвиг.
Просимо всіх небайдужих підтримати цю петицію та допомогти зберегти пам’ять про нашого Захисника — Бовтюка Олександра Дмитровича.