Присвоїти звання Героя України посмертно Оразбаєву Андрію Фархатовичу 30.10.1986 року народження Який з гідністю і до останнього подиху захищав Український народ!

Прошу присвоїти звання героя України посмертно молодшому сержанту Оразбаєву Андрію Фархатовичу 30.10.1986 року народження.
17 березня 2022 року добровільно став до лав Збройних сил України. З 7 січня 2026 року проходив службу на посаді командир відділення-командир машини 1-го механізованого відділення 3-го механізованого взводу 6-ї механізованої роти 2-го механізованого батальйону 141 окремої механізованої бригади 20 армійського корпусу оперативного командування «Південь» Сухопутних військ Збройних сил України військової частини А4808 мав позивний 33. Бойові завдання на Запоріжжі почав виконувати ще у 2022 році, а з кінця літа 2023-го на території Донецької області. З листопада 2024-го року вже в складі 141-ї окремої механізованої бригади знову боронив Запорізький напрямок. З липня 2025-го року і до грудня 2025 року тримав оборону на Донеччині, забезпечуючи відсіч збройній агресії російської російської федерації та не допускаючи прориву противника. Особливо відрізнився мужністю та героїзмом 7липня 2025 року в р-н населеного пункту Федорівка Волноваського р-н Донецької обл, коли у складі старшого позиції виявив переміщення противника з трьох осіб. Завдавши ворогу поранень, особовий склад позиції змусив противника відступити. З 27.08.2025 на протязі 77-ти діб в р-н населеного пункту Олександроград Волноваського р-н Донецької обл, не зважаючи на тривалий вогневий вплив з боку ворога, постійну активність його диверсійних груп і застосування БпЛА, стійко утримував вогневу позицію та не допустив прориву ворога. За проявлену особисту мужність та героїзм, стійкість та рішучість при виконанні військового обовʼязку в умовах повʼязаних з ризиком для життя під час заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій області був нагороджений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України-Золотий хрест. У виконанні завдань покладених на нього не потребував контролю з боку командирів, був схильний до проявів розумної ініціативи. Мав високу стійкість до перенесення не сприятливих обставин. Порушення дисципліни ніколи не вчиняв , алкогольні та наркотичні засоби не вживав , чітко виконував поставлені йому завдання, користувався авторитетом та був прикладом для побратимів мав повагу від командирів. Не одноразово отримував поранення але після відновлення одразу повертався до розташування своєї частини.
Андрій народився в багатодітній родині в маленькому селі на Рівненщині. Був старшим сином у сімʼї , головним порадником і допомогою для родини. Вдома на нього чекали мати, батько, сестри, брати та племіники Нажаль завестися своєю родиною Андрій так і не встиг.
11 березня 2026 року виконуючи бойове завдання між населеними пунктами Лісне та Підгаврилівка Дніпропетровської області Андрій Оразбаєв загинув захищаючи державну цілісність і незалежність України до останнього подиху!
Для нашої сімʼї ця війна вже програна Ми віддали найдороще-життя нашого Сина і Брата. Залишився прапор , могила та памʼять про нашого Героя. Залишилася тиша , біль та порожнеча, яку вже нічим не заповнити. Ми хочемо тільки гідну відповідь і честь його подвигу просимо присвоїти звання Героя України посмертно Оразбаєву Андрію Фархатовичу!