Звертаюся з проханням ініціювати внесення змін до законодавства України з метою забезпечення рівного права на пільговий проїзд для членів сімей військовослужбовців, які зникли безвісти за особливих обставин.
Сьогодні необхідно забезпечити справедливий підхід до всіх членів родини зниклого безвісти військовослужбовця. Дружина військовослужбовця є його сім’єю так само, як і батьки, а тому не повинна залишатися поза межами соціальних гарантій та пільг, передбачених для родин.
Дружина — це людина, яка чекає чоловіка вдома, виховує дітей, підтримує його родину та щодня живе в очікуванні його повернення. Для неї статус «зниклий безвісти» не означає, що чоловіка більше немає. Вона продовжує чекати, шукати та боротися за його повернення.
Тому вважаю несправедливим, коли право на пільговий проїзд надається одним членам родини, але не поширюється на дружину військовослужбовця, який зник безвісти за особливих обставин.
Прошу:
1. Забезпечити законодавче закріплення рівного права на пільговий проїзд для дружин, чоловіків, батьків та інших визначених законом членів сім’ї військовослужбовців, які зникли безвісти за особливих обставин.
2. Не допускати дискримінації між членами однієї сім’ї при наданні соціальних гарантій.
3. Передбачити механізм підтвердження такого права відповідним документом про статус військовослужбовця та його сім’ї.
4. Забезпечити, щоб дружина або чоловік зниклого безвісти військовослужбовця мали таке саме право на пільговий проїзд, як і інші члени його сім’ї, якщо це право передбачене законодавством.
Ми просимо не про привілеї.
Ми просимо про рівність, справедливість і повагу до кожної родини, яка чекає свого захисника.
Дружина — це не «хтось інший».
Вона є сім’єю. Вона є рідною людиною. Вона також має право на державну підтримку.
Просимо Вас підтримати цю ініціативу та сприяти внесенню відповідних змін до законодавства України.