Про запровадження альтернативного механізму відповідальності для осіб, які вчинили СЗЧ

Шановний пане Президенте!

Пропоную ініціювати створення законодавчого механізму, який дозволить окремим категоріям військовослужбовців, які вчинили самовільне залишення військової частини (СЗЧ), отримати третій шлях - поряд із поверненням до військової служби або кримінальною відповідальністю.

Йдеться не про амністію та не про скасування відповідальності.

Йдеться про можливість нести відповідальність, але водночас залишатися корисним для України.

Особа, яка добровільно припинила СЗЧ та відповідає встановленим законом критеріям, могла б отримати можливість:

* оформити відстрочку, якщо має законні підстави для неї;
* офіційно працевлаштуватися;
* у разі працевлаштування на підприємстві, яке має право на бронювання, отримати бронювання на загальних підставах та за умови відповідності всім вимогам законодавства;
* сплатити встановлений штраф;
* пройти випробувальний строк та перебувати під контролем держави;
* у разі повторного СЗЧ або порушення встановлених умов втратити право на цей механізм і понести передбачену законом відповідальність.

Механізм не повинен поширюватися на осіб, які вчинили тяжкі чи особливо тяжкі злочини, повторне СЗЧ або інші правопорушення, які закон визначить несумісними з його застосуванням.

Чому це потрібно?

Частина людей, які сьогодні перебувають у СЗЧ, була мобілізована ще в періоди, коли сучасної системи бронювання фактично не існувало. Вони пішли служити в зовсім інших умовах і могли роками виконувати військовий обов’язок.

Сьогодні ж законодавство дозволяє військовозобов’язаним, які відповідають установленим вимогам, отримувати бронювання через офіційне працевлаштування.

Це створює очевидну проблему: людина, яка свого часу пішла служити, не мала можливості скористатися механізмом, який сьогодні доступний іншим.

Це не виправдовує СЗЧ.

Але держава повинна думати не тільки про покарання, а й про те, як отримати максимальну користь від людини для України.

Якщо людина не готова або не здатна продовжувати військову службу, але готова:

працювати → платити податки → утримувати сім’ю → працювати на українське підприємство → дотримуватися встановлених державою обмежень,
то для держави може бути вигідніше контролювати її та використовувати її працю, ніж залишати її поза легальним економічним життям.

Україні потрібні не лише військові.

Україні потрібні працівники оборонних підприємств, енергетики, будівництва, транспорту, промисловості, медицини, критичної інфраструктури та інших сфер.

ПРОШУ:

Ініціювати розроблення та внесення до Верховної Ради України законопроєкту про створення альтернативного механізму відповідальності та ресоціалізації для визначених законом категорій осіб, які вчинили СЗЧ.

Передбачити можливість законного працевлаштування таких осіб, а за наявності відповідних законних підстав - оформлення відстрочки або бронювання за загальними правилами.

Одночасно встановити обов’язкові штрафи, випробувальний строк, державний контроль та чіткі наслідки за порушення умов.

Ми не пропонуємо пробачити СЗЧ.

Ми пропонуємо дати людині можливість понести відповідальність і водночас залишатися корисною Україні.

Краще, щоб людина, яка вже не може бути військовослужбовцем, працювала на українську економіку, виробляла продукцію, будувала, ремонтувала, лікувала, забезпечувала критичну інфраструктуру та сплачувала податки - під контролем держави.

Держава має отримувати від людини користь для України навіть тоді, коли вона більше не може служити зі зброєю.

Саме тому прошу підтримати створення такого механізму.