Президенту України
Пане Президенте!
Я звертаюся до Вас як дружина військовослужбовця, який уже п’ятий рік поспіль захищає Україну.
Увесь цей час він сумлінно виконує свій військовий обов’язок, накази командування, бере участь у спеціальних операціях, щодня ризикуючи власним життям і здоров’ям.
Він не просить звільнення.
Він не відмовляється від служби.
Він продовжує виконувати свій обов’язок перед державою.
Він просить лише можливості відновити сили та побачити свою сім’ю.
Тому прошу Вас ініціювати розроблення та внесення відповідних змін до законодавства України, які дозволять військовослужбовцям, що тривалий час безперервно проходять службу та виконують бойові завдання, отримувати додатковий регулярний час для відпочинку та відновлення.
Прошу розглянути можливість встановлення для військовослужбовців, які безперервно проходять службу понад 2–3 роки, права на додаткову відпустку тривалістю до 15 календарних днів кожні три місяці, з урахуванням бойової обстановки, характеру виконуваних завдань та можливостей конкретного підрозділу.
Ми усвідомлюємо, що Україна перебуває у стані війни. Ми розуміємо потреби фронту та не вимагаємо неможливого.
Але людина не може роками залишатися без повноцінного фізичного та морального відновлення.
За кожним військовослужбовцем стоїть родина. Діти, які ростуть без батька. Дружини, які роками чекають чоловіків. Батьки, які не бачать своїх синів.
Наші захисники віддають державі свої сили, здоров’я, молодість і роки життя.
Держава повинна берегти тих, хто її захищає.
Регулярний відпочинок — це не ухилення від служби. Це необхідна умова збереження життя, здоров’я, морального стану та боєздатності військовослужбовців.
Тому прошу:
ініціювати внесення змін до законодавства України та створити дієвий механізм додаткового регулярного відпочинку для військовослужбовців із тривалим безперервним стажем служби, зокрема передбачити можливість надання 15-денної відпустки кожні три місяці за умови, що це дозволяє оперативна обстановка.
Дайте нашим захисникам можливість побачити своїх дітей.
Дайте можливість обійняти дружину.
Дайте можливість побути поруч із батьками.
Дайте можливість хоча б ненадовго повернутися до життя, яке вони щодня захищають.
Вони вже п’ятий рік віддають себе Україні.
Тепер настав час, щоб Україна подбала про тих, хто її захищає.
Просимо не забувати: сильна армія — це не лише зброя та техніка. Це люди. І цих людей потрібно берегти.