№22/270020-еп
Присвоєння звання Героя України (посмертно) Романишину Миколі Олексійовичу
Автор (ініціатор): Коваль Христина Олексіївна
Дата оприлюднення: 09 вересня 2026
Шановний пане Президенте України!
Я звертаюся до Вас як сестра Романишина Миколи Олексійовича з проханням присвоїти моєму братові звання Героя України (посмертно).
Мій брат Микола був зовсім молодим. Йому було лише 25 років. У нього було все життя попереду — мрії, плани, майбутнє, яке він уже не зможе прожити.
Микола проходив службу у Національній гвардії України, військова частина 3113, та став на захист своєї Батьківщини. Він захищав Україну, її свободу, незалежність і право українського народу жити у своїй вільній державі.
6 вересня 2026 року мій брат загинув у Донецькій області, Покровському районі, населеному пункті Новоекономічне, виконуючи свій військовий обов’язок.
Він віддав найдорожче, що мав, — своє життя.
Для мене він не просто військовослужбовець. Він — мій брат. Рідна людина, яку вже ніколи не обійняти, не почути її голос, не поговорити з нею та не сказати, як сильно я його люблю.
Миколі назавжди 25 років.
Для нашої родини ця втрата назавжди залишиться невимовним болем. Але разом із болем ми відчуваємо гордість за нього. Микола віддав своє життя за те, щоб інші могли жити. За свободу, яку ми часто сприймаємо як належне, але за яку найкращі сини та доньки України платять найвищу ціну.
За життя Микола не був нагороджений державними нагородами. Я вірю, що його подвиг заслуговує на те, щоб бути гідно оціненим і назавжди залишитися в історії нашої держави.
Я прошу Вас не допустити, щоб ім’я мого брата залишилося лише в пам’яті його рідних. Прошу державу вшанувати його подвиг.
Прошу присвоїти Романишину Миколі Олексійовичу звання Героя України (посмертно) за особисту мужність, героїзм, самовідданість та відданість Українській державі, проявлені під час захисту України.
Миколі назавжди 25.
Він загинув, щоб Україна жила.
Ми будемо пам’ятати його все життя.
Його ім’я назавжди залишиться в наших серцях.
Вічна пам’ять Миколі Олексійовичу Романишину.
Герої не вмирають.
Слава Україні! Героям Слава!
Я звертаюся до Вас як сестра Романишина Миколи Олексійовича з проханням присвоїти моєму братові звання Героя України (посмертно).
Мій брат Микола був зовсім молодим. Йому було лише 25 років. У нього було все життя попереду — мрії, плани, майбутнє, яке він уже не зможе прожити.
Микола проходив службу у Національній гвардії України, військова частина 3113, та став на захист своєї Батьківщини. Він захищав Україну, її свободу, незалежність і право українського народу жити у своїй вільній державі.
6 вересня 2026 року мій брат загинув у Донецькій області, Покровському районі, населеному пункті Новоекономічне, виконуючи свій військовий обов’язок.
Він віддав найдорожче, що мав, — своє життя.
Для мене він не просто військовослужбовець. Він — мій брат. Рідна людина, яку вже ніколи не обійняти, не почути її голос, не поговорити з нею та не сказати, як сильно я його люблю.
Миколі назавжди 25 років.
Для нашої родини ця втрата назавжди залишиться невимовним болем. Але разом із болем ми відчуваємо гордість за нього. Микола віддав своє життя за те, щоб інші могли жити. За свободу, яку ми часто сприймаємо як належне, але за яку найкращі сини та доньки України платять найвищу ціну.
За життя Микола не був нагороджений державними нагородами. Я вірю, що його подвиг заслуговує на те, щоб бути гідно оціненим і назавжди залишитися в історії нашої держави.
Я прошу Вас не допустити, щоб ім’я мого брата залишилося лише в пам’яті його рідних. Прошу державу вшанувати його подвиг.
Прошу присвоїти Романишину Миколі Олексійовичу звання Героя України (посмертно) за особисту мужність, героїзм, самовідданість та відданість Українській державі, проявлені під час захисту України.
Миколі назавжди 25.
Він загинув, щоб Україна жила.
Ми будемо пам’ятати його все життя.
Його ім’я назавжди залишиться в наших серцях.
Вічна пам’ять Миколі Олексійовичу Романишину.
Герої не вмирають.
Слава Україні! Героям Слава!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Давиденко Наталя Олександрівна
10 вересня 2026
2.
Лошній Наталія Василівна
10 вересня 2026
3.
Сальнікова Людмила Василівна
10 вересня 2026
4.
Шинкаренко Наталія Михайлівна
10 вересня 2026
5.
Опришко Оксана Іванівна
10 вересня 2026
6.
Бібік Сергій Вікторович
10 вересня 2026
7.
Козіня Ольга Сергіївна
10 вересня 2026
8.
Лемешовець Тамара Миколаївна
10 вересня 2026
9.
Берчук Наталя Григорівна
10 вересня 2026
10.
Герасименко Софія Іванівна
10 вересня 2026
11.
Бабій Марія Володимирівна
10 вересня 2026
12.
Михайлова Наталія Василівна
10 вересня 2026
13.
Ганас Марія Іванівна
10 вересня 2026
14.
Ковальчук Надія Павлівна
10 вересня 2026
15.
Бабій Галина Євгенівна
10 вересня 2026
16.
Мешко Мар'яна Юріївна
10 вересня 2026
17.
Цяпута Людмила Миколаївна
10 вересня 2026
18.
Сирота Софія Олександрівна
10 вересня 2026
19.
Косик Ярослава Андріївна
10 вересня 2026
20.
Лисенко Ольга Василівна
10 вересня 2026
21.
Походун Катерина Віталіївна
10 вересня 2026
22.
Доценко Наталія Володимирівна
10 вересня 2026
23.
Кривенко Наталія Василівна
10 вересня 2026
24.
Задорожна Тетяна Іванівна
10 вересня 2026
25.
Куца Каріна Олександрівна
10 вересня 2026
26.
Яцина Іван Вікторович
10 вересня 2026
27.
Кот Катерина Леонідівна
10 вересня 2026
28.
Зінченко Людмила Вікторівна
10 вересня 2026
29.
Поцулань Софія Володимирівна
10 вересня 2026
30.
Брацька Оксана Олександрівна
10 вересня 2026
261
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 91 день
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.