Шановний пане Президент, я Іванько Карина Олегівна, як дружина, звертаюсь до Вас з проханням розглянути петицію про присвоєння звання Героя України (посмертно) моєму чоловікові, старшому солдату Іваньку Ігорю Сергійовичу, який до останнього свого подиху був вірний військовій присязі та захищав суверенітет України.
Іванько Ігор народився 28 жовтня 1997 року в селі Березна, Білоцерківського району Київської області. З дитинства Ігор відрізнявся добродушністю, працьовитістю та відповідальністю. Закінчив Володарську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів №2 імені В. П. Мельника, далі здобув спеціальність електромонтера. Ігор мав «золоті руки», тому де б себе не проявив і що б не спробував, все вдавалося.
Ігор створив сімʼю з дружиною Кариною та має двох маленьких синочків - трирічний Тадейчик та однорічний Енейчик. Ігор будував плани на майбутнє, мріяв виховувати синів під мирним небом України.
Проходив службу механіком відділення логістичних наземних роботизованих комплексів взводу матеріально-технічного забезпечення роти безпілотних систем батальйону спеціального призначення «Донбас» 18-ї Словʼянської бригади НГУ.
Він мужньо та віддано виконував бойові завдання на Донецькому напрямку.
Побратими згадують Ігоря як людину золотої душі. Він ніколи нікого не залишав у біді. Він завжди першим йшов на допомогу побратимам. Завжди за можливості допомагав цивільному населенню. Мав особливу любов до тварин.
4 липня 2026 року під час виконання бойового завдання Ігор загинув поблизу населеного пункту Віролюбівка Донецької області.
Ігор Сергійович віддав найдорожче - власне життя, за свободу, незалежність та територіальну цілісність України.
Тож прошу присвоїти Іваньку Ігорю Сергійовичу звання Героя України (посмертно) як прояв глибокої вдячності українського народу за його відданість та патріотизм Україні.