Щодо законодавчого врегулювання права на статус учасника бойових дій для окремих працівників закладів охорони здоров’я, які працювали на прифронтових територіях

Шановний пане Президенте України!
Звертаємося до Вас із проханням підтримати законодавче врегулювання права на отримання статусу учасника бойових дій окремими працівниками державних та комунальних закладів охорони здоров’я, які після 24 лютого 2022 року фактично працювали на прифронтових територіях та документально підтверджено були безпосередньо залучені до надання медичної допомоги, порятунку й евакуації людей, взаємодії з військовими та правоохоронними підрозділами або забезпечення безперервного функціонування закладів охорони здоров’я в умовах реальної загрози життю та здоров’ю.
Курахове — приклад служіння людям у надзвичайних умовах
Показовим прикладом такої роботи є колективи:
Комунального некомерційного підприємства «Курахівська міська лікарня»
та
Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медичної допомоги Курахівської міської ради» Донецької області.
З 24 лютого 2022 року до 5 вересня 2024 року працівники цих закладів продовжували працювати у місті Курахове в умовах постійного погіршення безпекової ситуації та невпинного наближення лінії фронту.
Відповідна територія Курахівської міської територіальної громади була офіційно віднесена до територій, на яких могли вестися бойові дії.
На початку повномасштабного вторгнення відстань від міста до лінії бойового зіткнення становила орієнтовно 18 кілометрів, надалі вона постійно скорочувалася.
Попри обстріли, руйнування, перебої з електро- та водопостачанням, зв’язком, складну й небезпечну логістику та щоденну загрозу життю, працівники продовжували виконувати свої професійні обов’язки до 5 вересня 2024 року, коли через різке погіршення безпекової ситуації подальша повноцінна робота закладів на території громади стала фактично неможливою.
Понад два з половиною роки ці люди залишалися поруч із населенням, яке потребувало медичної допомоги.
Через припинення або суттєве обмеження роботи інших закладів охорони здоров’я допомогу в Кураховому отримували не лише мешканці Курахівської громади, а й жителі Мар’їнської, Вугледарської, Великоновосілківської, Комарської та інших громад Донецької області.
Фактично медичні заклади Курахового протягом тривалого часу залишалися одним із важливих осередків медичної допомоги для населення значної частини прифронтової Донеччини.
Медична допомога, евакуація та постійна взаємодія з іншими службами
В умовах повномасштабної війни робота закладів охорони здоров’я вже не обмежувалася звичайним прийомом пацієнтів.
Медичні працівники:
• надавали медичну допомогу населенню, у тому числі постраждалим унаслідок воєнних дій;
• забезпечували безперервність первинної, невідкладної та іншої необхідної медичної допомоги;
• постійно взаємодіяли з військовими госпіталями та стабілізаційними пунктами;
• організовували та забезпечували евакуацію вкрай тяжких пацієнтів до інших закладів охорони здоров’я, де їм могла бути надана необхідна спеціалізована допомога.
Важливою складовою роботи була також взаємодія з підрозділами Національної поліції України, зокрема евакуаційними групами «Білий янгол», підрозділами територіальної оборони, військовими підрозділами та іншими службами, які в умовах війни забезпечували безпеку, евакуацію та допомогу населенню прифронтових територій.
Така взаємодія була необхідною під час організації евакуації населення і тяжких пацієнтів, допомоги постраждалим, вирішення питань їх безпечного транспортування та забезпечення безперервності медичної допомоги.
Заклади працювали також за підтримки та у взаємодії з військовою адміністрацією, що в умовах постійного наближення фронту мало критичне значення для організації життєдіяльності громади та збереження доступу населення до медичної допомоги.
Фактично цивільні медичні заклади стали частиною єдиної системи допомоги населенню прифронтової громади, де медики, правоохоронці, евакуаційні групи, військовослужбовці та представники військової адміністрації в межах своїх повноважень працювали заради головної мети — збереження життя та здоров’я людей.
Лікарня — це не лише лікарі
Окремої уваги заслуговують працівники, які не мають медичних посад, але без яких робота лікарні та Центру первинної медичної допомоги була б неможливою.
Разом із лікарями, медичними сестрами та іншими медичними фахівцями щодня продовжували працювати водії, працівники кухні та харчоблоку, пральні, господарських і технічних служб, електрики, сантехніки та інші працівники забезпечення.
Працівники кухні та харчоблоку забезпечували харчування пацієнтів і персоналу.
Працівники пральні забезпечували чисту білизну та належні санітарно-гігієнічні умови.
Електрики, сантехніки, працівники господарських і технічних служб підтримували працездатність систем життєзабезпечення закладів.
Водії забезпечували перевезення працівників, пацієнтів, необхідного майна, медикаментів та інших матеріалів, а у відповідних випадках були залучені до транспортування людей.
Без роботи цих працівників заклади не могли б функціонувати, а медичні працівники — повноцінно надавати допомогу пацієнтам.
Усі вони працювали в тому самому Кураховому, в умовах тієї самої небезпеки, під загрозою обстрілів та в умовах постійного наближення фронту.
Тому вважаємо справедливим, щоб держава оцінювала не лише назву професії чи посади людини, а фактичне місце, період і характер виконуваної нею роботи та її реальну участь у забезпеченні медичної допомоги, порятунку й евакуації людей та функціонуванні закладу охорони здоров’я у надзвичайно небезпечних умовах війни.
Ми не просимо автоматичного надання статусу УБД
Ми усвідомлюємо особливе значення статусу учасника бойових дій.
Тому не йдеться про автоматичне надання статусу УБД усім особам, які перебували у штаті медичного закладу на прифронтовій території.
Так само сам факт роботи на території, де велися або могли вестися бойові дії, не повинен бути єдиною підставою для отримання такого статусу.
Ми просимо створити чіткий, прозорий та справедливий законодавчий механізм індивідуального розгляду, який дозволить конкретній людині документально підтвердити місце, період і характер своєї роботи та її безпосередній зв’язок із заходами із медичного забезпечення, порятунку, евакуації людей, взаємодії із силами оборони та іншими завданнями, необхідними для захисту населення і держави.
Питання державного визнання внеску таких працівників уже стало предметом законодавчих ініціатив.
У Верховній Раді України зареєстровано проєкт Закону України №14060 від 22 вересня 2025 року «Про внесення змін до окремих законів України щодо надання статусу учасника бойових дій та забезпечення соціальних гарантій медичним працівникам, залученим до захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України».
Водночас питання працівників допоміжних та забезпечувальних служб також потребує належного державного врегулювання.
У Верховній Раді України зареєстровано проєкт Закону України №15340 від 22 червня 2026 року «Про статус учасників забезпечення життєдіяльності населення, функціонування держави та критичної інфраструктури на територіях активних бойових дій, гарантії їх соціального захисту».
Вважаємо, що ці та інші законодавчі ініціативи мають бути використані для створення цілісної та справедливої системи державного визнання внеску людей, які фактично забезпечували порятунок населення, медичну допомогу та функціонування життєво необхідних установ у прифронтових районах.
У зв’язку з викладеним просимо Президента України:
1. Підтримати законодавче врегулювання права на отримання статусу учасника бойових дій окремими працівниками державних та комунальних закладів охорони здоров’я, якщо документально підтверджено їхню безпосередню участь у заходах, пов’язаних із медичним забезпеченням, порятунком та евакуацією людей, взаємодією із силами оборони та виконанням інших завдань, необхідних для захисту України та безпеки населення.
2. У межах конституційних повноважень Президента України сприяти якнайшвидшому законодавчому врегулюванню цього питання, у тому числі з урахуванням положень проєкту Закону України №14060 від 22.09.2025.
3. Передбачити можливість застосування відповідного механізму до осіб, які виконували такі завдання починаючи з 24 лютого 2022 року, за умови документального підтвердження фактичних обставин їхньої участі.
4. Встановити індивідуальний порядок визначення права на відповідний статус з урахуванням сукупності обставин, зокрема:
• місця та періоду фактичної роботи;
• офіційного безпекового статусу відповідної території у конкретний період;
• фактичної наближеності до районів бойових дій;
• характеру виконуваних конкретною особою завдань;
• надання допомоги особам, які постраждали внаслідок бойових дій;
• взаємодії з військовими госпіталями, стабілізаційними пунктами, військовими та правоохоронними підрозділами;
• взаємодії з евакуаційними групами Національної поліції, у тому числі «Білий янгол»;
• участі в організації або здійсненні евакуації;
• забезпечення безперервного функціонування критично необхідних систем закладу охорони здоров’я в умовах воєнної небезпеки;
• інших документально підтверджених обставин, що свідчать про фактичну участь особи у відповідних заходах.
5. Передбачити чіткий перелік документів та інших допустимих доказів для підтвердження таких обставин, зокрема накази та інші документи закладів охорони здоров’я, табелі обліку робочого часу, довідки військових адміністрацій, документи військових частин, військових госпіталів, стабілізаційних пунктів, Національної поліції, документи щодо евакуації та інші належні докази.
6. При визначенні кола осіб не обмежуватися виключно назвою професії чи посади, а передбачити можливість індивідуальної оцінки фактичної діяльності працівників допоміжних та забезпечувальних служб закладів охорони здоров’я.
Якщо характер діяльності окремих таких працівників не відповідатиме встановленим законом критеріям для отримання статусу учасника бойових дій, просимо забезпечити для них належний окремий державний статус та відповідні соціальні гарантії як для осіб, які забезпечували життєдіяльність населення та функціонування життєво важливих установ на територіях, наближених до районів ведення бойових дій.
7. При законодавчому врегулюванні цього питання врахувати досвід працівників КНП «Курахівська міська лікарня» та КНП «Центр первинної медичної допомоги Курахівської міської ради», які з 24 лютого 2022 року до 5 вересня 2024 року продовжували працювати у Курахівській громаді, забезпечували медичною допомогою мешканців Курахівської, Мар’їнської, Вугледарської, Великоновосілківської, Комарської та інших громад Донеччини, взаємодіяли з військовими госпіталями, стабілізаційними пунктами, Національною поліцією, евакуаційними групами «Білий янгол», підрозділами територіальної оборони та військовою адміністрацією, організовували евакуацію тяжких пацієнтів і забезпечували безперервну роботу медичних закладів в умовах постійного наближення фронту.
Це питання справедливості та державного визнання
Ми просимо не про автоматичне надання статусу чи пільг.
Ми просимо про право кожної такої людини документально підтвердити характер своєї фактичної участі та отримати справедливу індивідуальну оцінку держави.
Від 24 лютого 2022 року до 5 вересня 2024 року працівники Курахівської міської лікарні та Центру первинної медичної допомоги продовжували виконувати свої обов’язки тоді, коли фронт невпинно наближався до міста.
Одні надавали медичну допомогу, рятували людей та організовували евакуацію тяжких пацієнтів.
Інші забезпечували транспорт, харчування, чисту білизну, санітарні умови, воду, електропостачання, справність інженерних систем та саму можливість медичним закладам продовжувати працювати.
Вони взаємодіяли з тими, хто щодня рятував і евакуйовував людей із прифронтової території, та залишалися частиною системи життєзабезпечення громади до того моменту, коли подальша робота стала неможливою.
Кожен із них виконував свою роботу там, де звичайний робочий день був пов’язаний із реальною загрозою життю.
Просимо державу створити справедливий законодавчий механізм, який дозволить належно оцінити фактичний внесок цих людей та забезпечити їм право на заслужене державне визнання.