№22/270412-еп

Шановний пане Президенте! Просимо Вас вшанувати подвиг справжнього Героя, відважного воїна та командира — лейтенанта Погорєлка Владислава Івановича (14.03.1988 р. н.), віддавши належне його без прикладному мужності, самовідданості та патріотизму, та присвоїти йому звання «Герой України» (посмертно).

Автор (ініціатор): Погорєлко Надія Валентинівна
Дата оприлюднення: 18 вересня 2026
Владислав народився 14 березня 1988 року у місті-герої Маріуполі. Свідомий український патріот, він не міг залишатися осторонь, коли ворог уперше ступив на нашу землю. У лютому 2015 року встав до лав Збройних Сил України (призваний Суворовським РВК м. Одеси). Службу проходив у складі 1 парашутно-десантного батальйону військової частини польова пошта В0440 на посаді старшого стрільця. З квітня 2015 по березень 2016 року брав безпосередню участь у бойових діях у зоні проведення АТО на території Донецької та Луганської областей. Тоді він мав позивний «Вогник».
За мужність та самовідданість, виявлені під час захисту суверенітету держави в зоні АТО, Владислав був відзначений відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції» (Указ Президента України від 17 лютого 2016 року № 53/2016) та нагрудним знаком «Ветеран війни — Учасник бойових дій». Завдяки його майстерності та хоробрості було знищено чимало ворожої техніки. Згідно зі службовою характеристикою, він зарекомендував себе як дисциплінований, ініціативний та хоробрий воїн, зарахований до оперативного резерву першої черги.
З початком повномасштабного вторгнення Росії, у лютому 2022 року, Владислав без вагань знову став на захист України (був мобілізований Лубенським МТЦК та СП Полтавської області). Як гранатометник військової частини А1493, він стримував навалу ворога у найгарячіших точках — поблизу н.п. Гуляйполе Запорізької області та Бахмут Донецької області.
13 липня 2022 року в районі н.п. Сіверськ Донецької області під час бою з переважаючими силами противника Владислав отримав важке мінно-вибухове та вогнепальне наскрізне поранення правої ноги. За високий професіоналізм, стійкість та особисту хоробрість Владислав Погорєлко був нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України» (Указ Президента України від 5 серпня 2022 року № 559/2022).
Проте після тривалого лікування та реабілітації він знову повернувся в стрій. З 3 листопада 2022 року проходив службу за контрактом у військовій частині А2120 (81-ша окрема аеромобільна бригада Десантно-штурмових військ ЗСУ). Завжди гордився належністю до еліти українського війська та мав пам'ятні відзнаки й койни Десантно-штурмових військ, зокрема 5-ї батальйонної тактичної групи та 81-ї ОАЕМБр («Always First»).
Пройшовши підготовку у Військовій академії (м. Одеса), у вересні 2023 року Владислав здобув офіцерське звання та був призначений на посаду командира взводу вогневої підтримки 3-ї аеромобільної роти 1-го аеромобільного батальйону в/ч А2120. Побратими знали його під позивним «Шеф» — це був командир і людина з великої літери, який завжди тримав ситуацію під контролем, дбав про підлеглих та безстрашно виконував найскладніші бойові завдання.
10 квітня 2025 року неподалік населеного пункту Білогорівка Сєвєродонецького району Луганської області, під час виконання бойового завдання із захисту територіальної цілісності України, в умовах жорстоких боїв та під щільним вогнем окупантів, лейтенант Владислав Погорєлко загинув внаслідок скиду вибухових пристроїв з ворожого БПЛА, отримавши поранення, несумісні з життям.
Його загибель — це невимовний біль для родини та непоправна втрата для всієї нашої держави.
Владислав Погорєлко до останнього подиху залишався вірним Військовій присязі, пройшов славетний бойовий шлях від десантника-стрільця і гранатометника до командира взводу аеромобільних військ і віддав найцінніше — своє життя — за свободу, незалежність та мирне майбутнє України.
З метою увічнення пам’яті відважного захисника, просимо присвоїти лейтенанту Погорєлку Владиславу Івановичу звання «Герой України» (посмертно).
Вічна пам'ять і шана Герою!
Слава Україні!
Героям Слава!
​
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Дух Олена Богданівна
14 листопада 2026
2.
Совенко Анна Сергіївна
14 листопада 2026
3.
Міщенко Катерина Юріївна
14 листопада 2026
4.
Гамала Іванна Ігорівна
14 листопада 2026
5.
Гет Ганна Володимирівна
14 листопада 2026
6.
Пушкарь Людмила Павлівна
14 листопада 2026
7.
Кузьміна Тетяна Валеріївна
14 листопада 2026
8.
Грева Ірина Миколаївна
14 листопада 2026
9.
Іванюк Юлія Андріївна
14 листопада 2026
10.
Бондар Тетяна Василівна
14 листопада 2026
11.
Юрдига Анастасія Зіновіївна
14 листопада 2026
12.
Трофімук Роман Вікторович
14 листопада 2026
13.
Бондарчук Ольга Євгенівна
14 листопада 2026
14.
Дрімуш Ганна Леонідівна
14 листопада 2026
15.
Третьяков Андрій Володимирович
14 листопада 2026
16.
Касьян Ірина Костянтинівна
14 листопада 2026
17.
Приходько Ангеліна Валеріївна
14 листопада 2026
18.
Мельник Тетяна Олексіївна
14 листопада 2026
19.
Геращенко Ольга Олександрівна
14 листопада 2026
20.
Бігар Маріанна Іванівна
14 листопада 2026
21.
Кравчук-Довбуш Аліна Володимирівна
14 листопада 2026
22.
Попчук Наталія Сергіївна
14 листопада 2026
23.
Бондаренко Олена Григорівна
14 листопада 2026
24.
Пінчук Юлія Миколаївна
14 листопада 2026
25.
Марушкевич Світлана Василівна
14 листопада 2026
26.
Труфанова Олена Юріївна
14 листопада 2026
27.
Борисюк Наталія Миколаївна
14 листопада 2026
28.
Палцан Маріанна Вячеславівна
14 листопада 2026
29.
Бобирєва Людмила Миколаївна
14 листопада 2026
30.
Рябченко Ольга Андріївна
14 листопада 2026
11568
голосів з 25000
необхідних
Статус: Триває збір підписів
Залишилося 35 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.