Прошу Вас розглянути петицію про присвоєння звання Героя України (посмертно) військовослужбовцю прикордоннику головному сержанту Караговському Євгенію Олексійовичу,який загинув захищаючи незалежність, суверенітет територіальну цілісність України під час збройної агресії Російської Федерації.Він стояв на варті кордону нашої держави,віддав своє життя захищаючи її спокій та свободу.

Шановний пане Президенте.Я, Караговська Людмила Іванівна,мати загиблого військовослужбовця прикордонника головного сержанта військової частини 9951ДПСУ Караговського Євгенія Олексійовича.Звертаюсь до Вас з великим проханням.Прошу Вас розглянути петицію на присвоєння звання героя України посмертно,моєму загиблому синочку військовослужбовцю прикордоннику головному сержанту Караговському Євгенію Олексійовичу,який загинув захищаючи незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України під час збройної агресії Російської федерації.Він стояв на варті кордону нашої держави і віддав своє життя захищаючи її спокій та свободу. Народився мій синочок Женя в селищі Великий Бурлук Харківської області 6 квітня 2000 року.Закінчив Великобурлуцьку середню школу.З самого дитинства був зацікавлений технікою, спочатку велосипеди, після мопед.Любив гоняти на великому мотоциклі батька.Зростав добрим,сонячним ,тихим,спокійним і завжди усміхненим хлопчиком .Після школи закінчив Харківський коледж,здобув професію автомеханік.Купили йому перше його авто ,,Жигулі,,Так стільки було радості.В 2019 році вирішив с однокласником піти на строкову військову службу.Потрапив в прикордонні війська в Львівської області.Через три місяці за бажанням підписав контракт на проходження військової служби з ВПС ,Вільхуватка,, Харківського прикордонного загону.Енергійний мій син обійняв посаду молодшого інспектора прикордонної служби 2 категорії - механіка відділення інженерного облаштування державного кордону і відразу органічно увійшов до згуртованої команди військовослужбовців.Євгенія не лякала відповідальність - навпаки,вона додавала сенсу службі.Його добрі,легкі та позитивні риси характеру перепліталися із силою духу,серйозністю та надійністю.Через рік Євгеній виконуватиме обов'язки молодшого інспектора прикордонної служби 1 категорії - старшого майстра інженерного облаштування державного кордону.На початку війни мій син разом із прикордонниками ВПС ,, Вільхуватка,, вийшов з окупованої території і продовжив виконувати свої безпосередні обов'язки щодо захисту населення та території Української держави - давав відсіч ворогу на підступах до Харкова.Згодом став водієм відділення логістики, опанував гранатомет.Із 2024 року інспектор прикордонної служби 2 категорії - навідник мінометної групи відділення вогневої підтримки.Мій син Женя не прагнув підвищення щаблями служби, хоча за словами одного з начальників мінометного розрахунку,прикордонник мав хист і потенціал воїна,але,окрім цього,ще і палку відданість побратимам.Тому залишався на позиціях зі своїми.Його направляли на навчання,щоб бути в штабі,він відмовився Він першим підставлял плече у найскладних ситуаціях,не цурався ніяких службових обов'язків.Для захисника ключовим словом було ,, треба,, Загинув мій синочок Женя 26 березня 2025 році в Харківської області,від вибухової травми ,повертаючи з бойового завдання.Це такий нестерпний пекучій біль, його не можливо передати.Мій син Євгеній був справжнім воїном,вірним побратимом і патріотом, людиною,яку не згадаєш без усмішки.Завжди на позитиві,навіть в ті моменти,коли це не всім вдавалося,що дуже підбадьорювало.На цього завжди можна було розраховувати.Відповідально ставився до служби та своїх обов'язків,користувався повагою як побратимів,так і керівництва.Так згадують ,його побратими.Для мене він був найкращим синочком , моєю підтримкою і опорою Він любив ,свою старшу сестру і племінників.Він мріяв створити свою сім'ю,у нього була кохана дівчина.Но не судилося,клята війна. Поховали мого сина Євгенія на алеї слави в місті Харків.Його звитяга і непереможний дух поєдналися до сотень полеглих українських воїнів ,над якими здіймають гул синьо- жовті прапори. Прошу Вас пане Президенте гідно вшанувати пам'ять про мого сина Євгенія і присвоїти йому звання Героя України посмертно.Вічна і світла пам'ять всім загиблим воїнам,які загинули за захист нашої держави.Слава Україні!Героям Слава!