№22/270434-еп

Прошу Вас розглянути петицію про присвоєння звання Героя України (посмертно) військовослужбовцю прикордоннику головному сержанту Караговському Євгенію Олексійовичу,який загинув захищаючи незалежність, суверенітет територіальну цілісність України під час збройної агресії Російської Федерації.Він стояв на варті кордону нашої держави,віддав своє життя захищаючи її спокій та свободу.

Автор (ініціатор): Караговська Людмила Іванівна
Дата оприлюднення: 18 вересня 2026
Шановний пане Президенте.Я, Караговська Людмила Іванівна,мати загиблого військовослужбовця прикордонника головного сержанта військової частини 9951ДПСУ Караговського Євгенія Олексійовича.Звертаюсь до Вас з великим проханням.Прошу Вас розглянути петицію на присвоєння звання героя України посмертно,моєму загиблому синочку військовослужбовцю прикордоннику головному сержанту Караговському Євгенію Олексійовичу,який загинув захищаючи незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України під час збройної агресії Російської федерації.Він стояв на варті кордону нашої держави і віддав своє життя захищаючи її спокій та свободу. Народився мій синочок Женя в селищі Великий Бурлук Харківської області 6 квітня 2000 року.Закінчив Великобурлуцьку середню школу.З самого дитинства був зацікавлений технікою, спочатку велосипеди, після мопед.Любив гоняти на великому мотоциклі батька.Зростав добрим,сонячним ,тихим,спокійним і завжди усміхненим хлопчиком .Після школи закінчив Харківський коледж,здобув професію автомеханік.Купили йому перше його авто ,,Жигулі,,Так стільки було радості.В 2019 році вирішив с однокласником піти на строкову військову службу.Потрапив в прикордонні війська в Львівської області.Через три місяці за бажанням підписав контракт на проходження військової служби з ВПС ,Вільхуватка,, Харківського прикордонного загону.Енергійний мій син обійняв посаду молодшого інспектора прикордонної служби 2 категорії - механіка відділення інженерного облаштування державного кордону і відразу органічно увійшов до згуртованої команди військовослужбовців.Євгенія не лякала відповідальність - навпаки,вона додавала сенсу службі.Його добрі,легкі та позитивні риси характеру перепліталися із силою духу,серйозністю та надійністю.Через рік Євгеній виконуватиме обов'язки молодшого інспектора прикордонної служби 1 категорії - старшого майстра інженерного облаштування державного кордону.На початку війни мій син разом із прикордонниками ВПС ,, Вільхуватка,, вийшов з окупованої території і продовжив виконувати свої безпосередні обов'язки щодо захисту населення та території Української держави - давав відсіч ворогу на підступах до Харкова.Згодом став водієм відділення логістики, опанував гранатомет.Із 2024 року інспектор прикордонної служби 2 категорії - навідник мінометної групи відділення вогневої підтримки.Мій син Женя не прагнув підвищення щаблями служби, хоча за словами одного з начальників мінометного розрахунку,прикордонник мав хист і потенціал воїна,але,окрім цього,ще і палку відданість побратимам.Тому залишався на позиціях зі своїми.Його направляли на навчання,щоб бути в штабі,він відмовився Він першим підставлял плече у найскладних ситуаціях,не цурався ніяких службових обов'язків.Для захисника ключовим словом було ,, треба,, Загинув мій синочок Женя 26 березня 2025 році в Харківської області,від вибухової травми ,повертаючи з бойового завдання.Це такий нестерпний пекучій біль, його не можливо передати.Мій син Євгеній був справжнім воїном,вірним побратимом і патріотом, людиною,яку не згадаєш без усмішки.Завжди на позитиві,навіть в ті моменти,коли це не всім вдавалося,що дуже підбадьорювало.На цього завжди можна було розраховувати.Відповідально ставився до служби та своїх обов'язків,користувався повагою як побратимів,так і керівництва.Так згадують ,його побратими.Для мене він був найкращим синочком , моєю підтримкою і опорою Він любив ,свою старшу сестру і племінників.Він мріяв створити свою сім'ю,у нього була кохана дівчина.Но не судилося,клята війна. Поховали мого сина Євгенія на алеї слави в місті Харків.Його звитяга і непереможний дух поєдналися до сотень полеглих українських воїнів ,над якими здіймають гул синьо- жовті прапори. Прошу Вас пане Президенте гідно вшанувати пам'ять про мого сина Євгенія і присвоїти йому звання Героя України посмертно.Вічна і світла пам'ять всім загиблим воїнам,які загинули за захист нашої держави.Слава Україні!Героям Слава!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Нефьодова Надія Григорівна
16 листопада 2026
2.
Липко Катерина Віталіївна
16 листопада 2026
3.
Філатов Олександр Віталійович
16 листопада 2026
4.
Андріюк Вікторія Віталіївна
16 листопада 2026
5.
Гордієнко Ігор Петрович
16 листопада 2026
6.
Сторожук Оксана Володимирівна
15 листопада 2026
7.
Сагадін Денис Володимирович
15 листопада 2026
8.
Литвин Ольга Миколаївна
15 листопада 2026
9.
Жила Тетяна Миколаївна
15 листопада 2026
10.
Щербанюк Валентина Володимирівна
15 листопада 2026
11.
Сидорук Світлана Федорівна
15 листопада 2026
12.
Лайщук Марія Миколаївна
15 листопада 2026
13.
Тернавська Олександра Олександрівна
15 листопада 2026
14.
Абдрахімова Дар'я Олександрівна
15 листопада 2026
15.
Загниборода Павло Олексійович
15 листопада 2026
16.
Коротич Альона Валентинівна
15 листопада 2026
17.
Дуденко Катерина Олегівна
15 листопада 2026
18.
Федишин Роксолана Михайлівна
15 листопада 2026
19.
Агєєва Ліна Олександрівна
15 листопада 2026
20.
Корецька Ірина Володимирівна
15 листопада 2026
21.
Гнусков Павло Андрійович
15 листопада 2026
22.
Куліковська Олександра Володимирівна
15 листопада 2026
23.
Шемеляк Лілія Миколаївна
15 листопада 2026
24.
Оплета Леся Сергіївна
15 листопада 2026
25.
Банадига Оксана Павлівна
15 листопада 2026
26.
Наконечна Наталія Володимирівна
15 листопада 2026
27.
Анісімова Людмила Борисівна
15 листопада 2026
28.
Борей Тетяна Володимирівна
15 листопада 2026
29.
Мирошниченко Марина Олександрівна
15 листопада 2026
30.
Коломієць Ігор Іванович
15 листопада 2026
19713
голосів з 25000
необхідних
Статус: Триває збір підписів
Залишилося 33 дні
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.