Забезпечення залізничних станцій України укриттями та системою безпечної евакуації пасажирів і працівників.

Шановний пане Президенте!

В умовах повномасштабної війни залізниця залишається одним із ключових видів транспорту в Україні. Водночас залізнична інфраструктура та рухомий склад перебувають під загрозою повітряних атак.

Особисто я зіткнулася із ситуацією, яка продемонструвала критичну проблему: під час повітряної атаки пасажири та самі працівники залізниці можуть опинитися на залізничній станції без можливості перейти до належного укриття.

Що сталося на станції Гречани

У ніч з 12 на 13 вересня 2026 року я була пасажиркою поїзда сполученням Київ — Кам'янець-Подільський.

На станції Гречани Хмельницької області після планової зупинки поїзд не продовжив рух через повітряну атаку. Локомотив було від'єднано від вагонів та відведено, однак організованої евакуації пасажирів до захисної споруди не відбулося.

Близько 5:55 я прокинулася від звуків роботи протиповітряної оборони. Вийшовши з вагона, побачила, що працівники поїзда також перебували просто неба. Як з'ясувалося, доступного належного укриття, куди могли б перейти пасажири та персонал, не було.

Частина пасажирів почала самостійно залишати поїзд. Разом з іншими людьми я відійшла до автобусної зупинки. Проте її легка металева конструкція не була захисною спорудою і не могла забезпечити належного захисту.

Після цього почалася наступна хвиля повітряної атаки. Після знищення одного з повітряних об'єктів неподалік станції виникла пожежа. Ми бачили стовп диму, і в перші хвилини неможливо було зрозуміти, що саме горить та наскільки близько це знаходиться до поїзда.

Частина пасажирів при цьому залишалася у вагонах. Працівники поїзда також перебували біля поїзда.

Люди почали самостійно шукати можливість залишити територію станції: викликали таксі, телефонували родичам і знайомим, домовлялися, щоб їх забрали.

О 9:26 я змогла залишити станцію приватним автомобілем разом з іншими пасажирами.

Таким чином, особисто для мене ситуація, пов'язана з вимушеною зупинкою поїзда під час повітряної загрози та відсутністю доступного укриття, тривала понад три години.

Але можливість викликати таксі, знайти транспорт або людину, яка забере зі станції, має далеко не кожен пасажир.

Правила евакуації є — повинна бути можливість їх виконати

Після придбання квитка в офіційному застосунку Укрзалізниці мені були доступні правила евакуації пасажирів.

Наявність таких правил давала мені як пасажирці впевненість, що у випадку надзвичайної ситуації існує визначений алгоритм дій, а пасажиру необхідно виконувати правила безпеки та вказівки працівників залізниці.

Проте події на станції Гречани продемонстрували принципову проблему:

правила евакуації втрачають практичний сенс, якщо під час реальної повітряної атаки людям немає куди евакуюватися.

Пасажир може виконати вказівку персоналу, залишити вагон та відійти від поїзда. Але якщо на станції або в безпосередній доступності немає захисної споруди достатньої місткості, він усе одно залишається незахищеним.

Це стосується і працівників залізниці. Люди, які повинні організовувати дії пасажирів під час надзвичайної ситуації, самі повинні мати гарантовану можливість перейти до безпечного місця.

Необхідне також оперативне інформування

Коли я вже залишила станцію приватним автомобілем, а поїзд, наскільки мені було відомо, все ще залишався на станції Гречани, у застосунку Укрзалізниці я отримала автоматичне повідомлення із запитом: «Як пройшла ваша подорож?»

У цей час частина пасажирів фактично ще перебувала в ситуації, пов'язаній із вимушеною зупинкою поїзда та повітряною загрозою.

Це свідчить про необхідність удосконалення оперативного інформування пасажирів.

Під час надзвичайної ситуації застосунок перевізника може використовуватися для передачі критично важливої інформації: про причину та орієнтовну тривалість безпекової зупинки, оголошення евакуації, порядок дій та місце розташування доступного укриття.

Що пропонується

У зв'язку з викладеним прошу Президента України в межах конституційних повноважень ініціювати перед Кабінетом Міністрів України та іншими компетентними органами державної влади питання щодо створення єдиного загальнодержавного стандарту забезпечення безпеки пасажирів і працівників залізниці під час повітряних атак.

Прошу передбачити:

Проведення аудиту пасажирських залізничних станцій і вокзалів України щодо наявності, стану, доступності та місткості захисних споруд.
Визначення станцій, на яких під час повітряної тривоги можуть перебувати пасажирські поїзди, але відсутні доступні укриття необхідної місткості.
Поетапне будівництво, реконструкцію або облаштування на таких станціях захисних споруд цивільного захисту відповідно до чинних норм і вимог.
Визначення необхідної місткості таких споруд з урахуванням не лише працівників станції, а й кількості пасажирів та залізничного персоналу, які можуть одночасно перебувати на станції у разі вимушеної зупинки пасажирського поїзда.
Забезпечення доступності укриттів для дітей, людей похилого віку, людей з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.
Запровадження єдиного алгоритму дій персоналу та пасажирів у випадку вимушеної зупинки поїзда через повітряну загрозу, з чітким визначенням порядку евакуації та відповідальних за її організацію.
Розміщення на станціях, вокзалах і платформах добре помітної навігації до укриттів із зазначенням напрямку та відстані до них.
Забезпечення працівників поїздів актуальною інформацією про доступні укриття на станціях за маршрутом руху.
Використання офіційного мобільного застосунку та інших цифрових каналів Укрзалізниці для оперативного інформування пасажирів під час надзвичайних ситуацій: про безпекову зупинку, порядок дій, евакуацію та місце розташування доступного укриття.
Проведення регулярного навчання працівників залізниці щодо дій під час повітряних атак та організації евакуації пасажирів.
Чому це важливо

За роки повномасштабної війни залізниця стала критично важливою транспортною системою країни. Українці продовжують користуватися поїздами попри повітряні атаки та ризики воєнного часу.

Тому безпека людини не повинна залежати від того, на якій саме станції повітряна атака змусила зупинитися її поїзд і чи є там місце, де можна сховатися.

Так само працівник залізниці не повинен опинятися перед вибором між виконанням професійних обов'язків та власною безпекою через відсутність доступної захисної споруди.

Наявність правил евакуації є необхідною, але недостатньою умовою безпеки. Якщо визначено правила евакуації пасажирів під час повітряної загрози, повинна існувати й інфраструктура, яка дозволяє ці правила реально виконати.

Прошу забезпечити системне вирішення цього питання: доступне укриття, зрозумілий алгоритм евакуації та оперативне інформування повинні стати обов'язковими складовими безпеки пасажирських залізничних перевезень в умовах воєнних загроз.