Просимо Президента України присвоїти звання Герой України (посмертно) солдату Бобруєнку Віктору Вікторовичу, військовослужбовцю 77-ї окремої аеромобільної бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України, за особисту мужність, героїзм, самопожертву та відданість Військовій присязі й Українському народові.

Віктор Бобруєнко був призваний до лав Збройних Сил України 17 вересня 2022 року. За час служби зарекомендував себе як відповідальний, цілеспрямований та відданий військовій справі військовослужбовець.

У січні 2025 року, виконуючи бойові завдання на спостережному пункті артилерійського дивізіону, Віктор неодноразово виявляв сили та техніку противника, точно визначав координати цілей і передавав інформацію артилерійським підрозділам.

14 січня 2025 року він виявив диверсійно-розвідувальну групу противника у складі шести військовослужбовців на околиці населеного пункту Зелений Гай Ізюмського району Харківської області. Завдяки оперативним діям Віктора інформацію про місцезнаходження групи було передано на пункт управління артилерійської батареї. Унаслідок вогневого ураження групу противника було знищено.

17 січня Віктор виявив ворожий транспортний засіб типу «баггі», який рухався в напрямку населеного пункту Зелений Гай. Він швидко визначив точні координати цілі та передав їх артилерійській батареї. У результаті вогневого ураження транспортний засіб противника було пошкоджено, а його екіпаж залишив машину.

23 січня близько 02:35 Віктор виявив мінометну вогневу позицію противника, яка здійснювала обстріл українських позицій. Точно визначивши її координати та передавши їх артилерійському підрозділу, він забезпечив можливість ураження ворожої позиції. У результаті противник зазнав значних втрат у живій силі та техніці.

Проте найвищий прояв мужності Віктор продемонстрував 3 лютого 2025 року.

Близько 07:30 під час бойового чергування противник здійснив ураження позиції невизначеною отруйною речовиною.

Віктор Бобруєнко зазнав тяжкого хімічного ураження. Разом із ним отруєння зазнав старший солдат Юрій Щербина, який втратив свідомість.

Попри власне тяжке ураження, Віктор не залишив побратима. Він намагався винести непритомного Юрія Щербину із зони ураження, хоча сам уже перебував під смертельною загрозою.

Юрія Щербину вдалося врятувати.

Віктор Бобруєнко загинув.

Внаслідок хімічного ураження дихальних шляхів, несумісного з життям, він віддав своє життя, намагаючись врятувати життя побратима.

Віктор до останньої миті залишався вірним Військовій присязі, своїм побратимам та Україні.

За проявлену мужність Віктор Бобруєнко вже посмертно нагороджений Президентом України Володимиром Зеленським орденом «За мужність» III ступеня.

Однак його останній вчинок став проявом найвищої особистої мужності та самопожертви: будучи смертельно ураженим сам, він намагався врятувати життя іншого військовослужбовця.

Просимо присвоїти Бобруєнку Віктору Вікторовичу звання Герой України посмертно — за мужність, героїзм, самопожертву та вірність Україні й своїм побратимам.