№22/270558-еп

ШАНОВНИЙ ПАНЕ ПРЕЗИДЕНТЕ! ПРОСИМО ВАС ВШАНУВАТИ ПОДВИГ СПРАВЖНЬОГО ГЕРОЯ, ВІДВАЖНОГО ВОЇНА ТА ЗАХИСНИКА УКРАЇНИ — МАТРОСА ПРИХОДЬКА ВАЛЕРІЯ АНАТОЛІЙОВИЧА (09.07.1979 Р. Н.), ПОЗИВНИЙ «РИБАК», ВІДДАВШИ НАЛЕЖНЕ ЙОГО МУЖНОСТІ, САМОВІДДАНОСТІ ТА ПАТРІОТИЗМУ, ТА ПРИСВОЇТИ ЙОМУ ЗВАННЯ «ГЕРОЙ УКРАЇНИ» (ПОСМЕРТНО).

Автор (ініціатор): Вішнер Олександр Русланович
Дата оприлюднення: 22 вересня 2026
ВІН ПІШОВ ЗАХИЩАТИ УКРАЇНУ І НЕ ПОВЕРНУВСЯ З ПЕРШОГО БОЙОВОГО ВИХОДУ
Присвоєння звання «Герой України» (посмертно) матросу Приходьку Валерію Анатолійовичу

Шановний пане Президенте України!

Ми просимо підтримати присвоєння звання «Герой України» (посмертно) матросу Приходьку Валерію Анатолійовичу — захиснику України, який став до лав Збройних Сил України у найважчий для нашої держави час та віддав своє життя, виконуючи бойове завдання.

Валерій Приходько народився 9 липня 1979 року.

У мирному житті він був доброю, порядною та небайдужою людиною. Завжди намагався знайти компроміс, підтримати інших, був активним громадянином і щирим патріотом своєї країни.

Для своєї родини Валерій був люблячим чоловіком та батьком. У нього залишилися дружина та син, для яких він назавжди залишиться найдорожчою людиною.

Його вибір — захищати Україну

20 січня 2025 року Валерій Приходько вступив до лав Збройних Сил України.

Він проходив військову службу у військовій частині А2802 на посаді кулеметника відділення морської піхоти взводу морської піхоти роти морської піхоти 1-го батальйону морської піхоти, у військовому званні матрос.

Валерій не шукав легкого шляху. Він свідомо став на захист своєї держави, своєї родини та майбутнього України.

Його бойовий шлях виявився коротким, але надзвичайно трагічним.

Перший бойовий вихід став останнім

31 березня 2025 року Валерій вирушив на бойове завдання в районі населеного пункту Басівка Сумської області.

Це був його перший бойовий вихід.

Під час виконання завдання позиція, на якій перебував Валерій, зазнала удару FPV-дрона противника. Після цього зв'язок із ним було втрачено.

Для родини почалися місяці болісного очікування.

Надія змінювалася тривогою, тривога — невідомістю. Рідні не знали, де Валерій, що з ним сталося і чи повернеться він додому.

До 11 вересня 2026 року Валерій офіційно перебував у статусі зниклого безвісти.

Майже півтора року його родина жила між надією та страшною невідомістю.

І лише після проведення ДНК-експертизи було встановлено особу загиблого.

Це був Валерій Приходько.

Так було остаточно підтверджено, що 31 березня 2025 року, виконуючи бойове завдання в районі населеного пункту Басівка Сумської області, Валерій загинув унаслідок удару FPV-дрона противника.

Він залишився вірним Україні до кінця

Валерій прожив життя людини, яка вміла бути поруч з іншими, знаходити спільну мову та допомагати. Він мав родину, дружину, сина, своє життя та майбутнє.

Але коли Україна потребувала захисту, він зробив свій вибір.

20 січня 2025 року він одягнув військову форму.

Через трохи більше двох місяців, 31 березня 2025 року, він загинув, виконуючи бойове завдання.

Його перший бойовий вихід став останнім.

Валерій не встиг пройти довгий військовий шлях, але встиг зробити найважливіше — стати на захист своєї країни та залишитися вірним цьому обов'язку до кінця.

Сьогодні його син ростиме без батька.

Його дружина продовжуватиме життя без чоловіка.

А Україна матиме ще одне ім'я, яке повинна пам'ятати.

Валерій Приходько.

Людина, яка пішла захищати свою Батьківщину і віддала за неї життя.

ПРОСИМО ПІДТРИМАТИ ПЕТИЦІЮ

Ми просимо вшанувати подвиг Валерія Приходька та присвоїти матросу Приходьку Валерію Анатолійовичу звання «Герой України» (посмертно).

Це прохання — не лише про державну нагороду.

Це про пам'ять.

Про вдячність.

Про те, щоб його син знав, що подвиг його батька пам'ятає не лише родина.

Про те, щоб ім'я Валерія Приходька залишилося серед імен українців, які віддали найдорожче за свободу та незалежність нашої держави.

Просимо кожного, хто читає цю петицію, підтримати її.

Нехай пам'ять про Валерія живе.

Нехай його син знає, що його батько був захисником України.

Нехай Україна пам'ятає тих, хто віддав за неї своє життя.

Вічна пам'ять і шана Валерію Приходьку.

Герої не вмирають.

Слава Україні!

Героям Слава!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Сокульська Катерина Ігорівна
22 вересня 2026
2.
Панасевич Іванна Миколаївна
22 вересня 2026
3.
Пасічник Ганна-Христина Орестівна
22 вересня 2026
4.
Ільченко Тетяна Станіславівна
22 вересня 2026
5.
Солоєд Олена Миколаївна
22 вересня 2026
6.
Демчук Анастасія Іванівна
22 вересня 2026
7.
Гончарова Юлія Вікторівна
22 вересня 2026
8.
Царук Оксана Олександрівна
22 вересня 2026
9.
Швода Василина Володимирівна
22 вересня 2026
10.
Бойко Вероніка Олександрівна
22 вересня 2026
11.
Куляша Тарас Михайлович
22 вересня 2026
12.
Момот Лілія Вікторівна
22 вересня 2026
13.
Гордійчук Карина Вікторівна
22 вересня 2026
14.
Ярошенко Анатолій Олексійович
22 вересня 2026
15.
Войтюк Іванна Володимирівна
22 вересня 2026
16.
Зубчик Софія Миколаївна
22 вересня 2026
17.
Осійчук Наталія Павлівна
22 вересня 2026
18.
Подставин Владислав Русланович
22 вересня 2026
19.
Маркевич Катерина Олександрівна
22 вересня 2026
20.
Стефанюк Олена Євгенівна
22 вересня 2026
21.
Добровицька Олена Володимирівна
22 вересня 2026
22.
Крамарівський Віктор Йосифович
22 вересня 2026
23.
Ільченко Катерина Вікторівна
22 вересня 2026
24.
Рачук Лілія Вікторівна
22 вересня 2026
25.
Таран Анастасія Андріївна
22 вересня 2026
26.
Дехтяренко Юлія Володимирівна
22 вересня 2026
27.
Купренко Олеся Сананівна
22 вересня 2026
28.
Мишко Альона Ігорівна
22 вересня 2026
29.
Пігула Вадим Володимирович
22 вересня 2026
30.
Демчук Леонід Миколайович
22 вересня 2026
143
голосів з 25000
необхідних
Статус: Триває збір підписів
Залишилося 91 день
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.