№22/270618-еп
Присвоєння звання Герой України (посмертно) військовослужбовцю ЗСУ Чикал Олександру Вікторовичу, який загинув під час виконання бойового завдання із захисту України
Автор (ініціатор): Чикал Ірина Олександрівна
Дата оприлюднення: 23 вересня 2026
Шановний пане Президенте України!
Я, мати загиблого військовослужбовця, звертаюся з проханням присвоїти звання Герой України (посмертно) моєму сину — Чикал Олександру Вікторовичу, військовослужбовцю військової частини А4053, який проходив службу на посаді стрільця-санітара.
Олександр добровільно пішов захищати Україну у вересні 2023 року, свідомо обравши шлях воїна. Він залишив свою домівку, щоб стати на захист Батьківщини, її незалежності, свободи та майбутнього.
14 квітня 2024 року в районі населеного пункту Очеретине Донецької області Олександр загинув під час виконання бойового завдання. Він до останнього залишався вірним військовій присязі, своїм побратимам та Україні.
Олександр був не лише військовослужбовцем. Він був сином, другом і побратимом. Був добрим, завжди усміхненим, завжди залишався відкритим до людей та готовим допомогти тим, хто цього потребував. Він був людиною, яка мала свої мрії та плани на майбутнє, але добровільно поставила захист України вище за власну безпеку.
Служба стрільця-санітара вимагала від нього не лише мужності та витримки, а й готовності допомагати пораненим побратимам, ризикуючи власним життям. Навіть після поранень він повертався до боротьби, бо знав, заради чого стоїть, був нагороджений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «Золотий Хрест».
Його життя обірвалося в боротьбі за Україну. Для мене, його матері, він назавжди залишиться Героєм, який віддав найдорожче — власне життя — заради того, щоб ми жили у вільній Україні.
Прошу Президента України присвоїти Чикал Олександру Вікторовичу звання Герой України (посмертно) — за особисту мужність, героїзм, самовідданість та вірність Українському народові. Пам’ять про Олександра має жити не лише в серцях його рідних та побратимів, а й бути гідно вшанована державою.
Він добровільно пішов захищати Україну.
Він віддав за неї своє життя.
Тепер Україна має віддати йому шану, якої він заслуговує.
Вічна пам'ять і шана Герою! Слава Україні!
Я, мати загиблого військовослужбовця, звертаюся з проханням присвоїти звання Герой України (посмертно) моєму сину — Чикал Олександру Вікторовичу, військовослужбовцю військової частини А4053, який проходив службу на посаді стрільця-санітара.
Олександр добровільно пішов захищати Україну у вересні 2023 року, свідомо обравши шлях воїна. Він залишив свою домівку, щоб стати на захист Батьківщини, її незалежності, свободи та майбутнього.
14 квітня 2024 року в районі населеного пункту Очеретине Донецької області Олександр загинув під час виконання бойового завдання. Він до останнього залишався вірним військовій присязі, своїм побратимам та Україні.
Олександр був не лише військовослужбовцем. Він був сином, другом і побратимом. Був добрим, завжди усміхненим, завжди залишався відкритим до людей та готовим допомогти тим, хто цього потребував. Він був людиною, яка мала свої мрії та плани на майбутнє, але добровільно поставила захист України вище за власну безпеку.
Служба стрільця-санітара вимагала від нього не лише мужності та витримки, а й готовності допомагати пораненим побратимам, ризикуючи власним життям. Навіть після поранень він повертався до боротьби, бо знав, заради чого стоїть, був нагороджений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «Золотий Хрест».
Його життя обірвалося в боротьбі за Україну. Для мене, його матері, він назавжди залишиться Героєм, який віддав найдорожче — власне життя — заради того, щоб ми жили у вільній Україні.
Прошу Президента України присвоїти Чикал Олександру Вікторовичу звання Герой України (посмертно) — за особисту мужність, героїзм, самовідданість та вірність Українському народові. Пам’ять про Олександра має жити не лише в серцях його рідних та побратимів, а й бути гідно вшанована державою.
Він добровільно пішов захищати Україну.
Він віддав за неї своє життя.
Тепер Україна має віддати йому шану, якої він заслуговує.
Вічна пам'ять і шана Герою! Слава Україні!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Козаченко Олена Андріївна
23 вересня 2026
2.
Захарова Марина Володимирівна
23 вересня 2026
3.
Кальченко Юлія Павлівна
23 вересня 2026
4.
Максютенко Людмила Анатоліївна
23 вересня 2026
5.
Ткаченко Оксана Леонідівна
23 вересня 2026
6.
Бурчак Анна-Марія Юріївна
23 вересня 2026
7.
Мала Анастасія Валентинівна
23 вересня 2026
8.
Риліна Антоніна Василівна
23 вересня 2026
9.
Папахов Олександр Юрійович
23 вересня 2026
10.
Сидоренко Анастасія Володимирівна
23 вересня 2026
11.
Дідик Мар'яна Михайлівна
23 вересня 2026
12.
Боярко Олія Джемалівна
23 вересня 2026
13.
Пильник Валентина Михайлівна
23 вересня 2026
14.
Мелешко Катерина Юхимівна
23 вересня 2026
15.
Андрійчук Марія Іванівна
23 вересня 2026
16.
Хомич Світлана Олександрівна
23 вересня 2026
17.
Логачова Анастасія Володимирівна
23 вересня 2026
18.
Базіян Сніжана Юріївна
23 вересня 2026
19.
Гіщинська Богданна Олексіївна
23 вересня 2026
20.
Десятник Тарас Петрович
23 вересня 2026
21.
Пилипюк Петро Валерійович
23 вересня 2026
22.
Мірошниченко Ольга Василівна
23 вересня 2026
23.
Ільченко Тетяна Станіславівна
23 вересня 2026
24.
Береза Ганна Богданівна
23 вересня 2026
25.
Борисович Олександр Ігорович
23 вересня 2026
26.
Черевик Олена Богданівна
23 вересня 2026
27.
Ясинська Зоя Іванівна
23 вересня 2026
28.
Зубчик Софія Миколаївна
23 вересня 2026
29.
Артюх Любов Федорівна
23 вересня 2026
30.
Ісаєва Оксана Іванівна
23 вересня 2026
138
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 91 день
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.