№22/270618-еп
Присвоєння звання Герой України (посмертно) військовослужбовцю ЗСУ Чикал Олександру Вікторовичу, який загинув під час виконання бойового завдання із захисту України
Автор (ініціатор): Чикал Ірина Олександрівна
Дата оприлюднення: 23 вересня 2026
Шановний пане Президенте України!
Я, мати загиблого військовослужбовця, звертаюся з проханням присвоїти звання Герой України (посмертно) моєму сину — Чикал Олександру Вікторовичу, військовослужбовцю військової частини А4053, який проходив службу на посаді стрільця-санітара.
Олександр добровільно пішов захищати Україну у вересні 2023 року, свідомо обравши шлях воїна. Він залишив свою домівку, щоб стати на захист Батьківщини, її незалежності, свободи та майбутнього.
14 квітня 2024 року в районі населеного пункту Очеретине Донецької області Олександр загинув під час виконання бойового завдання. Він до останнього залишався вірним військовій присязі, своїм побратимам та Україні.
Олександр був не лише військовослужбовцем. Він був сином, другом і побратимом. Був добрим, завжди усміхненим, завжди залишався відкритим до людей та готовим допомогти тим, хто цього потребував. Він був людиною, яка мала свої мрії та плани на майбутнє, але добровільно поставила захист України вище за власну безпеку.
Служба стрільця-санітара вимагала від нього не лише мужності та витримки, а й готовності допомагати пораненим побратимам, ризикуючи власним життям. Навіть після поранень він повертався до боротьби, бо знав, заради чого стоїть, був нагороджений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «Золотий Хрест».
Його життя обірвалося в боротьбі за Україну. Для мене, його матері, він назавжди залишиться Героєм, який віддав найдорожче — власне життя — заради того, щоб ми жили у вільній Україні.
Прошу Президента України присвоїти Чикал Олександру Вікторовичу звання Герой України (посмертно) — за особисту мужність, героїзм, самовідданість та вірність Українському народові. Пам’ять про Олександра має жити не лише в серцях його рідних та побратимів, а й бути гідно вшанована державою.
Він добровільно пішов захищати Україну.
Він віддав за неї своє життя.
Тепер Україна має віддати йому шану, якої він заслуговує.
Вічна пам'ять і шана Герою! Слава Україні!
Я, мати загиблого військовослужбовця, звертаюся з проханням присвоїти звання Герой України (посмертно) моєму сину — Чикал Олександру Вікторовичу, військовослужбовцю військової частини А4053, який проходив службу на посаді стрільця-санітара.
Олександр добровільно пішов захищати Україну у вересні 2023 року, свідомо обравши шлях воїна. Він залишив свою домівку, щоб стати на захист Батьківщини, її незалежності, свободи та майбутнього.
14 квітня 2024 року в районі населеного пункту Очеретине Донецької області Олександр загинув під час виконання бойового завдання. Він до останнього залишався вірним військовій присязі, своїм побратимам та Україні.
Олександр був не лише військовослужбовцем. Він був сином, другом і побратимом. Був добрим, завжди усміхненим, завжди залишався відкритим до людей та готовим допомогти тим, хто цього потребував. Він був людиною, яка мала свої мрії та плани на майбутнє, але добровільно поставила захист України вище за власну безпеку.
Служба стрільця-санітара вимагала від нього не лише мужності та витримки, а й готовності допомагати пораненим побратимам, ризикуючи власним життям. Навіть після поранень він повертався до боротьби, бо знав, заради чого стоїть, був нагороджений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «Золотий Хрест».
Його життя обірвалося в боротьбі за Україну. Для мене, його матері, він назавжди залишиться Героєм, який віддав найдорожче — власне життя — заради того, щоб ми жили у вільній Україні.
Прошу Президента України присвоїти Чикал Олександру Вікторовичу звання Герой України (посмертно) — за особисту мужність, героїзм, самовідданість та вірність Українському народові. Пам’ять про Олександра має жити не лише в серцях його рідних та побратимів, а й бути гідно вшанована державою.
Він добровільно пішов захищати Україну.
Він віддав за неї своє життя.
Тепер Україна має віддати йому шану, якої він заслуговує.
Вічна пам'ять і шана Герою! Слава Україні!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Шмига Світлана Володимирівна
08 листопада 2026
2.
Гоянюк Олександра Йосипівна
08 листопада 2026
3.
Чернишенко Олена Сергіївна
07 листопада 2026
4.
Січкар Людмила Акимівна
07 листопада 2026
5.
Д'яков Андрій Володимирович
07 листопада 2026
6.
Костюк Олена Юріївна
07 листопада 2026
7.
Сватуха Людмила Вікторівна
07 листопада 2026
8.
Мацевко Марія Василівна
07 листопада 2026
9.
Рибак Оксана Олександрівна
07 листопада 2026
10.
Мальченко Марина Олегівна
07 листопада 2026
11.
Гарна Інна Володимирівна
07 листопада 2026
12.
Шевякова Оксана Вікторівна
07 листопада 2026
13.
Живцова Лариса Богданівна
07 листопада 2026
14.
Харечко Владислав Романович
07 листопада 2026
15.
Максимчук Кароліна Василівна
07 листопада 2026
16.
Філюк Тетяна Володимирівна
07 листопада 2026
17.
Улітко Андрій Миколайович
07 листопада 2026
18.
Клименко Ольга Володимирівна
07 листопада 2026
19.
Васильчик Валентина Валентинівна
07 листопада 2026
20.
Кушнір Юлія Олександрівна
07 листопада 2026
21.
Павлів Наталія Ярославівна
07 листопада 2026
22.
Теплинська Маргарита Олегівна
07 листопада 2026
23.
Мазанко Надія Миколаївна
07 листопада 2026
24.
Котяш Аліна Михайлівна
07 листопада 2026
25.
Бескубська Олена Вікторівна
07 листопада 2026
26.
Мельник Анна Василівна
07 листопада 2026
27.
Романчук Ніна Петрівна
07 листопада 2026
28.
Улітко Наталія Павлівна
07 листопада 2026
29.
Кудра Ірина Миколаївна
07 листопада 2026
30.
Бережницька Лілія Богданівна
07 листопада 2026
7537
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 46 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.