№22/270618-еп
Присвоєння звання Герой України (посмертно) військовослужбовцю ЗСУ Чикал Олександру Вікторовичу, який загинув під час виконання бойового завдання із захисту України
Автор (ініціатор): Чикал Ірина Олександрівна
Дата оприлюднення: 23 вересня 2026
Шановний пане Президенте України!
Я, мати загиблого військовослужбовця, звертаюся з проханням присвоїти звання Герой України (посмертно) моєму сину — Чикал Олександру Вікторовичу, військовослужбовцю військової частини А4053, який проходив службу на посаді стрільця-санітара.
Олександр добровільно пішов захищати Україну у вересні 2023 року, свідомо обравши шлях воїна. Він залишив свою домівку, щоб стати на захист Батьківщини, її незалежності, свободи та майбутнього.
14 квітня 2024 року в районі населеного пункту Очеретине Донецької області Олександр загинув під час виконання бойового завдання. Він до останнього залишався вірним військовій присязі, своїм побратимам та Україні.
Олександр був не лише військовослужбовцем. Він був сином, другом і побратимом. Був добрим, завжди усміхненим, завжди залишався відкритим до людей та готовим допомогти тим, хто цього потребував. Він був людиною, яка мала свої мрії та плани на майбутнє, але добровільно поставила захист України вище за власну безпеку.
Служба стрільця-санітара вимагала від нього не лише мужності та витримки, а й готовності допомагати пораненим побратимам, ризикуючи власним життям. Навіть після поранень він повертався до боротьби, бо знав, заради чого стоїть, був нагороджений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «Золотий Хрест».
Його життя обірвалося в боротьбі за Україну. Для мене, його матері, він назавжди залишиться Героєм, який віддав найдорожче — власне життя — заради того, щоб ми жили у вільній Україні.
Прошу Президента України присвоїти Чикал Олександру Вікторовичу звання Герой України (посмертно) — за особисту мужність, героїзм, самовідданість та вірність Українському народові. Пам’ять про Олександра має жити не лише в серцях його рідних та побратимів, а й бути гідно вшанована державою.
Він добровільно пішов захищати Україну.
Він віддав за неї своє життя.
Тепер Україна має віддати йому шану, якої він заслуговує.
Вічна пам'ять і шана Герою! Слава Україні!
Я, мати загиблого військовослужбовця, звертаюся з проханням присвоїти звання Герой України (посмертно) моєму сину — Чикал Олександру Вікторовичу, військовослужбовцю військової частини А4053, який проходив службу на посаді стрільця-санітара.
Олександр добровільно пішов захищати Україну у вересні 2023 року, свідомо обравши шлях воїна. Він залишив свою домівку, щоб стати на захист Батьківщини, її незалежності, свободи та майбутнього.
14 квітня 2024 року в районі населеного пункту Очеретине Донецької області Олександр загинув під час виконання бойового завдання. Він до останнього залишався вірним військовій присязі, своїм побратимам та Україні.
Олександр був не лише військовослужбовцем. Він був сином, другом і побратимом. Був добрим, завжди усміхненим, завжди залишався відкритим до людей та готовим допомогти тим, хто цього потребував. Він був людиною, яка мала свої мрії та плани на майбутнє, але добровільно поставила захист України вище за власну безпеку.
Служба стрільця-санітара вимагала від нього не лише мужності та витримки, а й готовності допомагати пораненим побратимам, ризикуючи власним життям. Навіть після поранень він повертався до боротьби, бо знав, заради чого стоїть, був нагороджений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «Золотий Хрест».
Його життя обірвалося в боротьбі за Україну. Для мене, його матері, він назавжди залишиться Героєм, який віддав найдорожче — власне життя — заради того, щоб ми жили у вільній Україні.
Прошу Президента України присвоїти Чикал Олександру Вікторовичу звання Герой України (посмертно) — за особисту мужність, героїзм, самовідданість та вірність Українському народові. Пам’ять про Олександра має жити не лише в серцях його рідних та побратимів, а й бути гідно вшанована державою.
Він добровільно пішов захищати Україну.
Він віддав за неї своє життя.
Тепер Україна має віддати йому шану, якої він заслуговує.
Вічна пам'ять і шана Герою! Слава Україні!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Соколова Олена Миколаївна
05 жовтня 2026
2.
Туркан Ярослава Віталіївна
05 жовтня 2026
3.
Денисенко Ольга Олександрівна
05 жовтня 2026
4.
Блинчук Лариса Миколаївна
05 жовтня 2026
5.
Зуб Мар'яна Григорівна
05 жовтня 2026
6.
Нігматулліна Світлана Русланівна
05 жовтня 2026
7.
Люлька Олена Григорівна
05 жовтня 2026
8.
Гасанова Наталія Володимирівна
05 жовтня 2026
9.
Мокусей Ольга Вадимівна
05 жовтня 2026
10.
Кошкідько Вікторія Сергіївна
05 жовтня 2026
11.
Томашевська Тетяна Євгеніївна
05 жовтня 2026
12.
Шевчик Софія Григорівна
05 жовтня 2026
13.
Шевчук Тетяна Віталіївна
05 жовтня 2026
14.
Петрик Аліна Сергіївна
05 жовтня 2026
15.
Сіренко Юлія Іванівна
05 жовтня 2026
16.
Подмурна Тетяна Іллівна
05 жовтня 2026
17.
Ковальова Анна Сергіївна
05 жовтня 2026
18.
Бортник Анастасія Русланівна
05 жовтня 2026
19.
Пильгун Ірина Миколаївна
05 жовтня 2026
20.
Мокра Ольга Вікторівна
05 жовтня 2026
21.
Подставин Владислав Русланович
05 жовтня 2026
22.
Панасевич Анастасія Олександрівна
05 жовтня 2026
23.
Бондарчук Анастасія Павлівна
05 жовтня 2026
24.
Прокоп'єва Анна Юріївна
05 жовтня 2026
25.
Горбач Жанна Михайлівна
05 жовтня 2026
26.
Мотенко Ольга Сергіївна
05 жовтня 2026
27.
Прищепа Оксана Миколаївна
05 жовтня 2026
28.
Бондаренко Наталія Юріївна
05 жовтня 2026
29.
Тенетник Віта Вікторівна
05 жовтня 2026
30.
Поврозник Лілія Борисівна
05 жовтня 2026
1998
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 79 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.