№22/270694-еп
Петиція про присвоєння звання Героя України посмертно Кириченку Андрію Володимировичу з удостоєнням ордена «Золота зірка»
Автор (ініціатор): Кириченко Олена Миколаївна
Дата оприлюднення: 24 вересня 2026
Я, Кириченко Олена Миколаївна, мати Кириченка Андрія Володимировича, прошу Вас присвоїти звання Героя України посмертно з удостоєнням ордена «Золота зірка» моєму сину, який загинув, захищаючи Україну.
Кириченко Андрій Володимирович народився 26 листопада 1980 року у м. Києві. У 1996-1999 роках навчався у ПТУ № 32. У 2000-2001 роках проходив строкову військову службу. Після неї вступив до школи поліції.
У 2002-2015 роках працював у Київському метрополітені. У 2011 році був нагороджений медаллю «За сумлінну службу» ІІІ ступеня. Після цього продовжив працювати в іншій структурі.
Після початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну мій син не залишився осторонь. 6 березня 2022 року він добровільно вступив до лав Національної гвардії України, до військової частини 3017.
Андрій служив у 4-му батальйоні оперативного призначення, був старшим кулеметником бронеавтомобіля, військове звання – старший солдат. Він мужньо виконував бойові завдання, захищав Україну та своїх побратимів.
1 листопада 2023 року мій син Андрій зник безвісти за особливих обставин під час виконання бойового завдання на північно-західній околиці населеного пункту Новопрокопівка Пологівського району Запорізької області. Майже через три роки стало відомо, що попри мої сподівання, Андрій загинув.
Я добре пам’ятаю останню розмову Андрія зі мною. Він зателефонував мені вкінці жовтня і сказав: «Це квиток в один кінець». Ці слова назавжди залишились в моїй пам’яті. Він знав, наскільки небезпечним буде це бойове завдання, але не відступив і до кінця залишився вірним військовій присязі та своєму обов’язку.
Мій син, Андрій Володимирович Кириченко (26.11.1980 – 1.11.2023) позивний «Кіря» віддав своє життя за Україну, за її свободу та Незалежність, за мирне майбутнє нашої України.
Як мати, я хочу, щоб подвиг мого сина був гідно оцінений державою, а його ім’я назавжди залишилось в історії України.
Прошу присвоїти звання Героя України посмертно з удостоєнням ордена «Золота зірка» моєму сину Кириченку Андрію Володимировичу, який загинув, захищаючи Україну.
Для мене, як матері, це не просто нагорода. Це державне визнання мужності та жертовності мого сина, який віддав найдорожче – своє життя – за Україну.
Мій син загинув, але пам’ять про нього житиме вічно. Пам’ятаємо. Любимо. Не забудемо.
Кириченко Андрій Володимирович народився 26 листопада 1980 року у м. Києві. У 1996-1999 роках навчався у ПТУ № 32. У 2000-2001 роках проходив строкову військову службу. Після неї вступив до школи поліції.
У 2002-2015 роках працював у Київському метрополітені. У 2011 році був нагороджений медаллю «За сумлінну службу» ІІІ ступеня. Після цього продовжив працювати в іншій структурі.
Після початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну мій син не залишився осторонь. 6 березня 2022 року він добровільно вступив до лав Національної гвардії України, до військової частини 3017.
Андрій служив у 4-му батальйоні оперативного призначення, був старшим кулеметником бронеавтомобіля, військове звання – старший солдат. Він мужньо виконував бойові завдання, захищав Україну та своїх побратимів.
1 листопада 2023 року мій син Андрій зник безвісти за особливих обставин під час виконання бойового завдання на північно-західній околиці населеного пункту Новопрокопівка Пологівського району Запорізької області. Майже через три роки стало відомо, що попри мої сподівання, Андрій загинув.
Я добре пам’ятаю останню розмову Андрія зі мною. Він зателефонував мені вкінці жовтня і сказав: «Це квиток в один кінець». Ці слова назавжди залишились в моїй пам’яті. Він знав, наскільки небезпечним буде це бойове завдання, але не відступив і до кінця залишився вірним військовій присязі та своєму обов’язку.
Мій син, Андрій Володимирович Кириченко (26.11.1980 – 1.11.2023) позивний «Кіря» віддав своє життя за Україну, за її свободу та Незалежність, за мирне майбутнє нашої України.
Як мати, я хочу, щоб подвиг мого сина був гідно оцінений державою, а його ім’я назавжди залишилось в історії України.
Прошу присвоїти звання Героя України посмертно з удостоєнням ордена «Золота зірка» моєму сину Кириченку Андрію Володимировичу, який загинув, захищаючи Україну.
Для мене, як матері, це не просто нагорода. Це державне визнання мужності та жертовності мого сина, який віддав найдорожче – своє життя – за Україну.
Мій син загинув, але пам’ять про нього житиме вічно. Пам’ятаємо. Любимо. Не забудемо.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Блішун Галина Іванівна
25 вересня 2026
2.
Блішун Альона Володимирівна
25 вересня 2026
3.
Газда Уляна Володимирівна
25 вересня 2026
4.
Костенко Наталія Дмитрівна
25 вересня 2026
5.
Голобородько Лілія Йосипівна
25 вересня 2026
6.
Юмакулова Тетяна Віталіївна
25 вересня 2026
7.
Матушевська Анастасія Павлівна
25 вересня 2026
8.
Підгорський Назарій Петрович
25 вересня 2026
9.
Добрянська Ганна Миколаївна
25 вересня 2026
10.
Ковріков Андрій Вікторович
25 вересня 2026
11.
Собкович Владислава Сергіївна
25 вересня 2026
12.
Тарасенко Інна Вікторівна
25 вересня 2026
13.
Мироненко Ольга Костянтинівна
24 вересня 2026
14.
Десятник Тарас Петрович
24 вересня 2026
15.
Романович Ростислав Володимирович
24 вересня 2026
16.
Павлик Наталія Омелянівна
24 вересня 2026
17.
Бевза Оксана Анатоліївна
24 вересня 2026
18.
Купренко Олеся Сананівна
24 вересня 2026
19.
Дужик Дарина Леонідівна
24 вересня 2026
20.
Копанишин Степан Васильович
24 вересня 2026
21.
Савіна Аделіна Вадимівна
24 вересня 2026
22.
Скакун Денис Дмитрович
24 вересня 2026
23.
Пужак Ярослав Богданович
24 вересня 2026
24.
Хомеренчук Вікторія Миколаївна
24 вересня 2026
25.
Шкурей Олександр Андрійович
24 вересня 2026
26.
Ясинська Зоя Іванівна
24 вересня 2026
27.
Яровий Федір Іванович
24 вересня 2026
28.
Маміна Маргарита Євгенівна
24 вересня 2026
29.
Крючкова Юлія Олексіївна
24 вересня 2026
30.
Вінічук Вікторія Юріївна
24 вересня 2026
171
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 91 день
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.