№22/270710-еп
ПРО ПРИСВОЄННЯ ЧАУСУ ОЛЕКСАНДРУ ВОЛОДИМИРОВИЧУ ЗВАННЯ ГЕРОЯ УКРАЇНИ З УДОСТОЄННЯМ ОРДЕНА «ЗОЛОТА ЗІРКА» (ПОСМЕРТНО)
Автор (ініціатор): Шаповалова Ольга Юріївна
Дата оприлюднення: 25 вересня 2026
Шановний пане Президенте України!
Просимо присвоїти ЧАУСУ ОЛЕКСАНДРУ ВОЛОДИМИРОВИЧУ, позивний «ГУМОРИСТ», звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно) за мужність, особисту відвагу, самовідданість та героїзм, проявлені під час захисту України.
Олександр Чаус, 1996 року народження, уродженець с. Андріївка, Березанського району, Миколаївської області, проходив військову службу у складі 40-ї окремої бригади морської піхоти. Побратими знали його як мужнього, надійного та відповідального воїна, який сумлінно виконував поставлені завдання та був відданий військовій присязі.
Олександр очолював групи та особисто вів їх на бойові завдання, несучи відповідальність за своїх побратимів. Брав участь у виконанні складних бойових завдань, евакуації поранених і загиблих військовослужбовців, а також у взятті в полон військовослужбовців противника. За відданість службі та морській піхоті був нагороджений медаллю «За вірність морській піхоті».
15 вересня 2026 року під час виконання бойового завдання на Дніпровському напрямку Олександр загинув. Під час виконання завдання група потрапила на мінну небезпеку. Олександр опинився під основним ударом вибуху та загинув.
До останньої миті він залишався разом зі своїми побратимами та виконував військовий обов’язок.
Олександр був не лише мужнім військовослужбовцем, а й надзвичайно доброю та життєрадісною людиною. Він умів підтримати інших, залишався добрим до людей та користувався любов’ю і повагою тих, хто його знав.
Важливою частиною його життя був футбол. Він був вихованцем ФК «Укр-Нива», неодноразово ставав переможцем та призером чемпіонатів і турнірів Миколаєва та Вінниці. Мав багато друзів і був людиною, яка об’єднувала навколо себе інших.
У Олександра залишилися кохана дружина Анна та маленька дворічна донька Соломія. Для своєї родини Олександр був люблячим чоловіком, батьком та опорою.
Для побратимів — надійним товаришем, а для всіх, хто його знав, — людиною з великим серцем.
Олександр віддав своє життя, захищаючи Україну та виконуючи бойове завдання. Його мужність, відданість військовій присязі, особиста відвага, відповідальність за життя побратимів та готовність пожертвувати собою заради інших стало прикладом любові до своєї родини, побратимів та Батьківщини. А його загибель — найвищою ціною, яку він заплатив за захист України.
Просимо присвоїти Чаусу Олександру Володимировичу звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно).
Вічна пам’ять і слава Герою України!
Герої не вмирають!
Просимо присвоїти ЧАУСУ ОЛЕКСАНДРУ ВОЛОДИМИРОВИЧУ, позивний «ГУМОРИСТ», звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно) за мужність, особисту відвагу, самовідданість та героїзм, проявлені під час захисту України.
Олександр Чаус, 1996 року народження, уродженець с. Андріївка, Березанського району, Миколаївської області, проходив військову службу у складі 40-ї окремої бригади морської піхоти. Побратими знали його як мужнього, надійного та відповідального воїна, який сумлінно виконував поставлені завдання та був відданий військовій присязі.
Олександр очолював групи та особисто вів їх на бойові завдання, несучи відповідальність за своїх побратимів. Брав участь у виконанні складних бойових завдань, евакуації поранених і загиблих військовослужбовців, а також у взятті в полон військовослужбовців противника. За відданість службі та морській піхоті був нагороджений медаллю «За вірність морській піхоті».
15 вересня 2026 року під час виконання бойового завдання на Дніпровському напрямку Олександр загинув. Під час виконання завдання група потрапила на мінну небезпеку. Олександр опинився під основним ударом вибуху та загинув.
До останньої миті він залишався разом зі своїми побратимами та виконував військовий обов’язок.
Олександр був не лише мужнім військовослужбовцем, а й надзвичайно доброю та життєрадісною людиною. Він умів підтримати інших, залишався добрим до людей та користувався любов’ю і повагою тих, хто його знав.
Важливою частиною його життя був футбол. Він був вихованцем ФК «Укр-Нива», неодноразово ставав переможцем та призером чемпіонатів і турнірів Миколаєва та Вінниці. Мав багато друзів і був людиною, яка об’єднувала навколо себе інших.
У Олександра залишилися кохана дружина Анна та маленька дворічна донька Соломія. Для своєї родини Олександр був люблячим чоловіком, батьком та опорою.
Для побратимів — надійним товаришем, а для всіх, хто його знав, — людиною з великим серцем.
Олександр віддав своє життя, захищаючи Україну та виконуючи бойове завдання. Його мужність, відданість військовій присязі, особиста відвага, відповідальність за життя побратимів та готовність пожертвувати собою заради інших стало прикладом любові до своєї родини, побратимів та Батьківщини. А його загибель — найвищою ціною, яку він заплатив за захист України.
Просимо присвоїти Чаусу Олександру Володимировичу звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно).
Вічна пам’ять і слава Герою України!
Герої не вмирають!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Король Еліна Русланівна
10 жовтня 2026
2.
Кирчук Ангеліна Сергіївна
10 жовтня 2026
3.
Серга Марія Геннадіївна
10 жовтня 2026
4.
Нечаюк Тетяна Володимирівна
10 жовтня 2026
5.
Дуда Михайло Михайлович
10 жовтня 2026
6.
Дуда Ірина Володимирівна
10 жовтня 2026
7.
Юрочковська Тетяна Юріївна
10 жовтня 2026
8.
Бортник Світлана Григорівна
10 жовтня 2026
9.
Петраш Наталія Миколаївна
10 жовтня 2026
10.
Рокоча Юлія Миколаївна
10 жовтня 2026
11.
Думанська Лілія Миколаївна
10 жовтня 2026
12.
Кусік Валерія Володимирівна
10 жовтня 2026
13.
Колобова Надія Петрівна
10 жовтня 2026
14.
Мойса Ірина Олександрівна
10 жовтня 2026
15.
Ярошик Зоя Петрівна
10 жовтня 2026
16.
Машкаринець Діана Дмитрівна
10 жовтня 2026
17.
Петрова Тетяна Павлівна
10 жовтня 2026
18.
Шах Євгенія Анатоліївна
10 жовтня 2026
19.
Шендера Таміла Василівна
10 жовтня 2026
20.
Іхно Оксана Василівна
10 жовтня 2026
21.
Шевчук Мар'яна Василівна
10 жовтня 2026
22.
Мусієнко Ірина Леонідівна
10 жовтня 2026
23.
Надюк Леся Василівна
10 жовтня 2026
24.
Рожанчук Ольга Іванівна
10 жовтня 2026
25.
Симоненко Людмила Іванівна
10 жовтня 2026
26.
Самофалова Оксана Михайлівна
10 жовтня 2026
27.
Штиркун Марина Олегівна
10 жовтня 2026
28.
Савченко Світлана Петрівна
10 жовтня 2026
29.
Давіденко Владислав Анатолійович
10 жовтня 2026
30.
Дружицька Софія Назаріївна
10 жовтня 2026
7762
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 77 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.