Шановний пане Президенте України!
Просимо присвоїти ЧАУСУ ОЛЕКСАНДРУ ВОЛОДИМИРОВИЧУ, позивний «ГУМОРИСТ», звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно) за мужність, особисту відвагу, самовідданість та героїзм, проявлені під час захисту України.
Олександр Чаус, 1996 року народження, уродженець с. Андріївка, Березанського району, Миколаївської області, проходив військову службу у складі 40-ї окремої бригади морської піхоти. Побратими знали його як мужнього, надійного та відповідального воїна, який сумлінно виконував поставлені завдання та був відданий військовій присязі.
Олександр очолював групи та особисто вів їх на бойові завдання, несучи відповідальність за своїх побратимів. Брав участь у виконанні складних бойових завдань, евакуації поранених і загиблих військовослужбовців, а також у взятті в полон військовослужбовців противника. За відданість службі та морській піхоті був нагороджений медаллю «За вірність морській піхоті».
15 вересня 2026 року під час виконання бойового завдання на Дніпровському напрямку Олександр загинув. Під час виконання завдання група потрапила на мінну небезпеку. Олександр опинився під основним ударом вибуху та загинув.
До останньої миті він залишався разом зі своїми побратимами та виконував військовий обов’язок.
Олександр був не лише мужнім військовослужбовцем, а й надзвичайно доброю та життєрадісною людиною. Він умів підтримати інших, залишався добрим до людей та користувався любов’ю і повагою тих, хто його знав.
Важливою частиною його життя був футбол. Він був вихованцем ФК «Укр-Нива», неодноразово ставав переможцем та призером чемпіонатів і турнірів Миколаєва та Вінниці. Мав багато друзів і був людиною, яка об’єднувала навколо себе інших.
У Олександра залишилися кохана дружина Анна та маленька дворічна донька Соломія. Для своєї родини Олександр був люблячим чоловіком, батьком та опорою.
Для побратимів — надійним товаришем, а для всіх, хто його знав, — людиною з великим серцем.
Олександр віддав своє життя, захищаючи Україну та виконуючи бойове завдання. Його мужність, відданість військовій присязі, особиста відвага, відповідальність за життя побратимів та готовність пожертвувати собою заради інших стало прикладом любові до своєї родини, побратимів та Батьківщини. А його загибель — найвищою ціною, яку він заплатив за захист України.
Просимо присвоїти Чаусу Олександру Володимировичу звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно).
Вічна пам’ять і слава Герою України!
Герої не вмирають!