Про присвоєння звання Герой України (посмертно) моєму чоловіку, Захиснику України, матросу Пучкову Євгену Івановичу, який віддав своє життя за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.

Пане Президенте України!

Звертаюся до Вас із проханням розглянути питання про присвоєння найвищої державної відзнаки — звання Герой України (посмертно) — мужньому захиснику нашої Батьківщини, матросу 1-го батальйону 36-ї окремої бригади морської піхоти імені контр-адмірала Михайла Білинського, військова частина А2802, Пучкову Євгену Івановичу, 24.03.1983 року народження.

Євген був мобілізований до лав Збройних Сил України та виконував бойові завдання із захисту нашої держави. Він мужньо служив на надскладному Курському напрямку, ризикуючи власним життям заради України та своєї сім’ї.

Обставини загибелі та можливого героїчного вчинку

14 січня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Дар'їно Курської області Російської Федерації Євген зник безвісти внаслідок ворожого артилерійського обстрілу.

Відповідно до витягу з акта спеціального розслідування військової частини А2802 від 13.02.2025 року, його зникнення було пов'язане з виконанням обов'язків військової служби та захистом Батьківщини.

Понад півтора року наша родина жила в болісній невідомості. Ми не знали, що сталося з Євгеном, і продовжували сподіватися на його повернення, шукаючи його.

У липні 2026 року за результатами ДНК-експертизи його загибель було офіційно підтверджено.

Однак разом із підтвердженням загибелі залишилися обставини його можливого героїчного вчинку, які, на мою думку, потребують додаткового дослідження та належної перевірки.

Під час бойового зіткнення поранення отримав побратим Євгена — Косабрюхов Костянтин, позивний «Дед».

За інформацією, яку я отримала від Костянтина під час особистого спілкування, Євген, будучи також поранений, надав йому допомогу після поранення ноги, перетягнув поранену кінцівку та намагався допомогти йому дістатися до безпечнішого місця.

У подальшому Костянтин повідомив мені, що після надання допомоги Євгеном він залишився в укритті, а згодом самостійно діставався до точки евакуації.

У своєму особистому повідомленні у Viber Костянтин безпосередньо підтвердив:

«так Женя мені перетягнув ногу».

Це повідомлення зберігається у мене.

Я розумію, що зазначене листування не є офіційним протоколом допиту, складеним військовою частиною. Саме тому вважаю необхідним врахувати ці відомості під час розгляду питання про державне нагородження та встановлення обставин бойового зіткнення.

Наявні матеріали

У мене зберігаються матеріали, які можуть мати значення для встановлення обставин бойових подій та можливого героїчного вчинку Євгена, зокрема:

рапорт слідчої поліції, складений за результатами опитування молодшого лейтенанта Сергія Якобчука, у якому містяться відомості про бойові події, поранення Євгена та обставини його зникнення;

особисте листування у Viber із Косабрюховим Костянтином, який підтвердив, що Євген перетягнув йому поранену ногу;

інші матеріали та відомості, які можуть бути надані для підтвердження обставин бойового зіткнення.


Наскільки мені відомо, у витягу з акта спеціального розслідування військової частини А2802, який був мені наданий, обставини порятунку Костянтина та дії Євгена щодо надання йому першої домедичної допомоги не відображені.

Я також зверталася до військової частини з проханням опитати побратимів, які могли знати обставини бою, однак, за наявною в мене інформацією, відповідні свідчення не були отримані або не були надані мені.

Моє прохання

Пане Президенте України!

Я звертаюся до Вас не лише як дружина загиблого захисника, а й як мати наших двох дітей з інвалідністю, які втратили батька.

Євген залишив після себе двох дітей — повнолітнього сина з інвалідністю з дитинства та малолітню доньку з інвалідністю з дитинства. Для них він був батьком, опорою, захистом і найдорожчою людиною.

Я не хочу, щоб можливий героїчний вчинок Євгена залишився без належної уваги лише через те, що необхідні свідчення не були своєчасно зібрані.

Прошу розглянути питання про присвоєння Пучкову Євгену Івановичу звання Герой України (посмертно) за особисту мужність, героїзм, самопожертву та відданість українському народові.

Я прошу не залишати без уваги вчинок людини, яка, за наявними свідченнями, після отримання поранення не залишила свого побратима та надала йому першу домедичну допомогу під час бойових дій, що сприяло зупиненню кровотечі та його подальшому порятунку.

Євген віддав своє життя, захищаючи Україну. Його пам’ять заслуговує на гідне вшанування, а обставини його можливого героїчного вчинку — на повне, об’єктивне та неупереджене дослідження.

Прошу підтримати розгляд питання про присвоєння Пучкову Євгену Івановичу звання Герой України (посмертно).

Вічна пам’ять і слава Герою! Слава Україні!