№22/270780-еп
Про присвоєння звання Герой України (посмертно) молодшому сержанту Бабійчуку Ярославу Миколайовичу
Автор (ініціатор): Пархоменко Олексій Олексійович
Дата оприлюднення: 28 вересня 2026
Шановний пане Президенте України!
Просимо Вас присвоїти звання Герой України (посмертно) молодшому сержанту Бабійчуку Ярославу Миколайовичу, 24.08.1987 р.н., санітарному інструктору медичного пункту 3-го механізованого батальйону військової частини А0222.
Ярослав добровільно вступив до лав Збройних Сил України з перших днів повномасштабного вторгнення. До війни працював реабілітологом у Києві, присвятивши своє життя допомозі людям.
Його бойовий шлях пролягав через найгарячіші ділянки фронту на Донеччині. Ярослав безпосередньо працював на передовій: надавав допомогу пораненим, виносив їх із поля бою та організовував евакуацію під постійним ворожим вогнем. За час служби здійснив понад тисячу евакуацій поранених військовослужбовців.
За ініціативи Ярослава під час контрнаступу у батальйоні було організовано стабілізаційний пункт, а також проводилися навчання з тактичної медицини для особового складу свого та суміжних підрозділів. Своїми знаннями та досвідом він допомагав підвищувати спроможність побратимів рятувати життя безпосередньо на полі бою.
19 квітня 2024 року поблизу населеного пункту Урожайне Волноваського району Донецької області, коли ворог накрив позиції нищівним вогнем, Ярослав продовжував евакуацію поранених. Під час чергового виходу на передову внаслідок удару протитанкового ракетного комплексу молодший сержант Бабійчук Ярослав Миколайович загинув. До останньої миті він залишався на передовій, виконуючи свій обов'язок і рятуючи життя побратимів.
Ярослав нагороджений почесним нагрудним знаком «За збережене життя» та іншими відзнаками.
Для родини він був люблячим сином, чоловіком і батьком, для побратимів – надійним товаришем та фахівцем, якому побратими довіряли своє життя.
Понад тисячу евакуацій, робота під ворожим вогнем, створення стабілізаційного пункту, навчання військовослужбовців тактичної медицини та загибель під час порятунку поранених – це внесок Ярослава Бабійчука у збереження життя українських захисників.
Вважаємо, що його особиста мужність, героїзм, самовідданість, вірність військовій присязі та винятковий внесок у порятунок побратимів заслуговують на найвищу державну відзнаку.
Просимо присвоїти молодшому сержанту Бабійчуку Ярославу Миколайовичу звання Герой України (посмертно).
Вічна пам'ять і шана Захиснику України.
Вічна слава Герою!
Просимо Вас присвоїти звання Герой України (посмертно) молодшому сержанту Бабійчуку Ярославу Миколайовичу, 24.08.1987 р.н., санітарному інструктору медичного пункту 3-го механізованого батальйону військової частини А0222.
Ярослав добровільно вступив до лав Збройних Сил України з перших днів повномасштабного вторгнення. До війни працював реабілітологом у Києві, присвятивши своє життя допомозі людям.
Його бойовий шлях пролягав через найгарячіші ділянки фронту на Донеччині. Ярослав безпосередньо працював на передовій: надавав допомогу пораненим, виносив їх із поля бою та організовував евакуацію під постійним ворожим вогнем. За час служби здійснив понад тисячу евакуацій поранених військовослужбовців.
За ініціативи Ярослава під час контрнаступу у батальйоні було організовано стабілізаційний пункт, а також проводилися навчання з тактичної медицини для особового складу свого та суміжних підрозділів. Своїми знаннями та досвідом він допомагав підвищувати спроможність побратимів рятувати життя безпосередньо на полі бою.
19 квітня 2024 року поблизу населеного пункту Урожайне Волноваського району Донецької області, коли ворог накрив позиції нищівним вогнем, Ярослав продовжував евакуацію поранених. Під час чергового виходу на передову внаслідок удару протитанкового ракетного комплексу молодший сержант Бабійчук Ярослав Миколайович загинув. До останньої миті він залишався на передовій, виконуючи свій обов'язок і рятуючи життя побратимів.
Ярослав нагороджений почесним нагрудним знаком «За збережене життя» та іншими відзнаками.
Для родини він був люблячим сином, чоловіком і батьком, для побратимів – надійним товаришем та фахівцем, якому побратими довіряли своє життя.
Понад тисячу евакуацій, робота під ворожим вогнем, створення стабілізаційного пункту, навчання військовослужбовців тактичної медицини та загибель під час порятунку поранених – це внесок Ярослава Бабійчука у збереження життя українських захисників.
Вважаємо, що його особиста мужність, героїзм, самовідданість, вірність військовій присязі та винятковий внесок у порятунок побратимів заслуговують на найвищу державну відзнаку.
Просимо присвоїти молодшому сержанту Бабійчуку Ярославу Миколайовичу звання Герой України (посмертно).
Вічна пам'ять і шана Захиснику України.
Вічна слава Герою!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Кирилюк Назар Тарасович
10 жовтня 2026
2.
Петраш Наталія Миколаївна
10 жовтня 2026
3.
Московчук Олена Володимирівна
10 жовтня 2026
4.
Жерновий Артем Миколайович
10 жовтня 2026
5.
Кусік Валерія Володимирівна
10 жовтня 2026
6.
Мойса Ірина Олександрівна
10 жовтня 2026
7.
Машкаринець Діана Дмитрівна
10 жовтня 2026
8.
Бачинський В'ячеслав Іванович
10 жовтня 2026
9.
Саноцька Галина Ярославівна
10 жовтня 2026
10.
Вальничок Мар'ян Степанович
10 жовтня 2026
11.
Шафранська Ольга Владиславівна
10 жовтня 2026
12.
Медвідь Тетяна Миколаївна
10 жовтня 2026
13.
Данилів Тетяна Андріївна
10 жовтня 2026
14.
Мастуненко Анастасія Олександрівна
10 жовтня 2026
15.
Турків Василь Романович
10 жовтня 2026
16.
Ромашенко Аліна Олександрівна
10 жовтня 2026
17.
Лунгул Вікторія Валеріївна
10 жовтня 2026
18.
Пєтракі Олена Георгіївна
10 жовтня 2026
19.
Товарницька Ольга Богданівна
10 жовтня 2026
20.
Томенчук Ганна Сергіївна
10 жовтня 2026
21.
Савченок Оксана Олександрівна
10 жовтня 2026
22.
Сіладі Євген Васильович
10 жовтня 2026
23.
Марусяк Оксана Михайлівна
10 жовтня 2026
24.
Цигилик Світлана Тарасівна
10 жовтня 2026
25.
Сенів Наталія Миколаївна
09 жовтня 2026
26.
Палагнюк Ольга Степанівна
09 жовтня 2026
27.
Чіляков Сергій Вікторович
09 жовтня 2026
28.
Галістян Ірина Володимирівна
09 жовтня 2026
29.
Думас Надія Олександрівна
09 жовтня 2026
30.
Жабіна Яна Ігорівна
09 жовтня 2026
2941
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 80 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.