№22/270866-еп
Про присвоєння звання Героя України (посмертно) військовослужбовцю Збройних Сил України. Бедзею Андрію Пилиповичу, 1977 року народження.
Автор (ініціатор): Бедзей Діана Андріївна
Дата оприлюднення: 29 вересня 2026
Шановний пане Президенте!
Звертаюся до Вас із проханням розглянути можливість присвоєння найвищого державного звання «Герой України» (посмертно) моєму батькові, військовослужбовцю Збройних Сил України Бедзею Андрію Пилиповичу, 1977 року народження, який віддав своє життя, захищаючи незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.
22 липня 2024 року Андрій Пилипович був прийнятий на військову службу Голованівським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки.
27 липня 2024 року склав Військову присягу на вірність Українському народові.
Проходив військову службу у військовому званні солдата, на посаді стрільця-снайпера 3-го аеромобільного відділення 1-го аеромобільного взводу 14-ї аеромобільної роти 4-го аеромобільного батальйону військової частини А4355.
Він став на захист своєї держави та свого народу, виконуючи свій військовий обов’язок.
27 вересня 2024 року, під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Стельмахівка Сватівського району Луганської області, внаслідок артилерійського обстрілу позицій Андрій Пилипович зник безвісти.
Дев’ять довгих місяців він вважався зниклим безвісти. Дев’ять місяців наша родина жила між надією та невідомістю, чекала хоча б найменшої звістки й до останнього вірила, що він живий і одного дня повернеться додому.
Згодом найстрашніше для нашої родини підтвердилося: Бедзей Андрій Пилипович загинув 27 вересня 2024 року, захищаючи Україну.
Він віддав найдорожче, що мав, — своє життя — за майбутнє своєї держави, своєї родини та кожного з нас.
Для України він був військовослужбовцем, який виконував свій обов’язок із захисту Батьківщини. Для своєї родини він назавжди залишиться люблячим чоловіком, батьком і рідною людиною, на повернення якої ми чекали дев’ять місяців.
Мій батько не повернеться додому. Але його ім’я, його служба та його жертва заради України мають залишитися в пам’яті держави, яку він захищав ціною власного життя.
Прошу Вас, пане Президенте України, розглянути можливість присвоєння солдату Бедзею Андрію Пилиповичу звання «Герой України» (посмертно) за вірність Військовій присязі, мужність, відданість Українському народові та самопожертву під час захисту незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України.
Для нашої родини це не поверне батька. Але стане гідним вшануванням пам’яті людини, яка віддала своє життя, захищаючи Україну.
Вічна пам’ять і шана Захиснику України Бедзею Андрію Пилиповичу.
Звертаюся до Вас із проханням розглянути можливість присвоєння найвищого державного звання «Герой України» (посмертно) моєму батькові, військовослужбовцю Збройних Сил України Бедзею Андрію Пилиповичу, 1977 року народження, який віддав своє життя, захищаючи незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.
22 липня 2024 року Андрій Пилипович був прийнятий на військову службу Голованівським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки.
27 липня 2024 року склав Військову присягу на вірність Українському народові.
Проходив військову службу у військовому званні солдата, на посаді стрільця-снайпера 3-го аеромобільного відділення 1-го аеромобільного взводу 14-ї аеромобільної роти 4-го аеромобільного батальйону військової частини А4355.
Він став на захист своєї держави та свого народу, виконуючи свій військовий обов’язок.
27 вересня 2024 року, під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Стельмахівка Сватівського району Луганської області, внаслідок артилерійського обстрілу позицій Андрій Пилипович зник безвісти.
Дев’ять довгих місяців він вважався зниклим безвісти. Дев’ять місяців наша родина жила між надією та невідомістю, чекала хоча б найменшої звістки й до останнього вірила, що він живий і одного дня повернеться додому.
Згодом найстрашніше для нашої родини підтвердилося: Бедзей Андрій Пилипович загинув 27 вересня 2024 року, захищаючи Україну.
Він віддав найдорожче, що мав, — своє життя — за майбутнє своєї держави, своєї родини та кожного з нас.
Для України він був військовослужбовцем, який виконував свій обов’язок із захисту Батьківщини. Для своєї родини він назавжди залишиться люблячим чоловіком, батьком і рідною людиною, на повернення якої ми чекали дев’ять місяців.
Мій батько не повернеться додому. Але його ім’я, його служба та його жертва заради України мають залишитися в пам’яті держави, яку він захищав ціною власного життя.
Прошу Вас, пане Президенте України, розглянути можливість присвоєння солдату Бедзею Андрію Пилиповичу звання «Герой України» (посмертно) за вірність Військовій присязі, мужність, відданість Українському народові та самопожертву під час захисту незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України.
Для нашої родини це не поверне батька. Але стане гідним вшануванням пам’яті людини, яка віддала своє життя, захищаючи Україну.
Вічна пам’ять і шана Захиснику України Бедзею Андрію Пилиповичу.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Гуманенко Марта Мирославівна
30 вересня 2026
2.
Підцерковна Олександра Олексіївна
30 вересня 2026
3.
Жикул Наталія Володимирівна
30 вересня 2026
4.
Савицька Олена Романівна
30 вересня 2026
5.
Замотайло Алла Григорівна
30 вересня 2026
6.
Лілик Тетяна Володимирівна
30 вересня 2026
7.
Стратулат Артур Іванович
30 вересня 2026
8.
Миронюк Любов Олександрівна
30 вересня 2026
9.
Ярчак Богдан Богданович
30 вересня 2026
10.
Стеценко Єлізавета Віталіївна
30 вересня 2026
11.
Кубай Тетяна Ігорівна
30 вересня 2026
12.
Нападюк Надія Богданівна
30 вересня 2026
13.
Дембіцька Галина Ігорівна
30 вересня 2026
14.
Васильченко Юлія Вячеславівна
30 вересня 2026
15.
Купренко Олеся Сананівна
30 вересня 2026
16.
Сивенко Вікторія Андріївна
30 вересня 2026
17.
Тронь Ірина Олегівна
30 вересня 2026
18.
Погорєлко Марина Володимирівна
30 вересня 2026
19.
Голомша Наталія Ігорівна
30 вересня 2026
20.
Ющенко Валерій Юрійович
29 вересня 2026
21.
Григор'єва Тетяна Євгенівна
29 вересня 2026
22.
Перетятко Тарас Володимирович
29 вересня 2026
23.
Шостова Оксана Володимирівна
29 вересня 2026
24.
Бабій Аліна Максимівна
29 вересня 2026
25.
Шевченко Юлія Сергіївна
29 вересня 2026
26.
Вільхова Наталія Олександрівна
29 вересня 2026
27.
Кушта Тетяна Леонідівна
29 вересня 2026
28.
Артеха Наталія Никонівна
29 вересня 2026
29.
Дячок Вікторія Вадимівна
29 вересня 2026
30.
Марштупа Наталія Вікторівна
29 вересня 2026
291
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 91 день
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.