Про присвоєння звання Героя України (посмертно) Маєвському Максиму Васильовичу - захиснику України.

Шановний пане Президенте!

Прошу присвоїти звання Героя України (посмертно) моєму чоловікові — Маєвському Максиму Васильовичу, який усе своє життя присвятив допомозі людям та захисту України й загинув, захищаючи нашу державу.

Маєвський Максим Васильович, військовослужбовець військової частини А1736, народився 8 квітня 1991 року у місті Кіровоград(Кропивницький). Ще з юних років він мріяв стати рятувальником, тому обрав професію, пов’язану з порятунком людей та допомогою тим, хто опинився в небезпеці.

У 2014–2017 роках Максим безпосередньо брав участь в антитерористичній операції на сході України, виконував бойові завдання, захищав незалежність, суверенітет і територіальну цілісність нашої держави.

За час участі в антитерористичній операції Максим був відзначений:

* відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції»;
* медаллю «Захиснику Вітчизни», нагородженою Указом Президента України №363/2017 від 14 листопада 2017 року;
* нагрудним знаком начальника Генерального штабу Збройних Сил України «Учасник АТО».

Після завершення військової служби Максим продовжив допомагати та рятувати людей. У 2018–2022 роках він працював у Державній службі України з надзвичайних ситуацій у Кропивницькому.

У 2020 році Максим брав участь у ліквідації масштабних пожеж у зоні Чорнобиля. Працюючи у надзвичайно складних та небезпечних умовах, він ризикував власним життям, виконуючи професійний обов’язок та допомагаючи ліквідовувати наслідки масштабної пожежі.

Після початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації він знову став до лав Збройних Сил України. У грудні 2022 року увійшов до складу 57-ї окремої мотопіхотної бригади, де ніс службу на посаді номера обслуги мінометного розрахунку мотопіхотного батальйону у військовому званні старшого солдата.

Максим виконував бойові завдання на Донецькому та Харківському напрямках. Він відзначався високою професійною майстерністю під час виконання бойових завдань. Як мінометник, він вирізнявся точністю та результативністю вогню, завдяки чому підрозділ ефективно виконував поставлені завдання та утримував займані позиції.

За службу, мужність та бойові заслуги Маєвський Максим був відзначений:

* заохочувальною відзнакою «Хрест Волі» ІІІ ступеня 42-го окремого мотопіхотного батальйону;
* пам’ятним знаком «За оборону Вовчанська» 57-ї окремої мотопіхотної бригади імені кошового отамана Костя Гордієнка;
* відзнакою Міністра оборони України «10 років сумлінної служби».
* грамотою військової частини А1736 за сумлінне виконання службових обов’язків, високий професіоналізм та самовідданість під час захисту незалежності й територіальної цілісності України.
* пам’ятним знаком «Хрест Безсмертя» 57-ї окремої мотопіхотної бригади імені кошового отамана Костя Гордієнка (посмертно);
* медаллю «За жертовність і любов до України» Православної Церкви України.(посмертно)

1 листопада 2025 року він загинув під час виконання бойового завдання в районі села Лиман Чугуївського району Харківської області, до останнього залишаючись вірним військовій присязі та своєму обов’язку захищати Україну.

Упродовж років служби Максим неодноразово доводив свою відданість Україні, мужність, витримку та готовність виконувати свій обов’язок там, де було найважче.

Його життєвий шлях — це роки захисту України, порятунку людей під час надзвичайних ситуацій та безпосередньої участі в бойових діях. До останнього дня свого життя Максим залишався вірним військовій присязі та Українському народові.

Прошу присвоїти Маєвському Максиму Васильовичу звання Героя України (посмертно) — за мужність, героїзм, самовідданість, багаторічне служіння Україні, захист її незалежності та територіальної цілісності, вірність військовій присязі й Українському народові.

Нехай його подвиг назавжди залишиться в пам’яті України.

Вічна пам’ять, шана та вдячність Захиснику України — Маєвському Максиму Васильовичу.