Присвоїти почесне звання героя

Присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) військовослужбовцю Національної гвардії України Варфоломеєву Олександру Валерійовичу


Пане Президенте!

Звертаюсь до Вас із проханням розглянути петицію та присвоїти найвищу державну нагороду — звання Героя України (посмертно) — відважному захиснику нашої Батьківщини, мужньому воїну Національної гвардії України, Варфоломеєву Олександру Валерійовичу (14.07.1988 року народження).

Олександр Валерійович проходив військову службу з 24 лютого 2024 року. Він став на захист територіальної цілісності та незалежності України під час повномасштабної збройної агресії російської федерації. Виконував обов'язки кулеметника 3-го відділення 2-го взводу оперативного призначення військової частини 3028 (14-та бригада оперативного призначення НГУ «Червона Калина»). [1, 2]

Олександр безстрашно виконував бойові завдання на найважчих ділянках фронту, тримаючи оборону та даючи гідну відсіч ворогу. Поруч із побратимами він щодня ризикував життям. У підрозділі його знали як винятково добру, щиру людину, надійного друга та вірного бойового товариша, який завжди був готовий підставити плече та підтримати у скрутну хвилину.

31 травня 2025 року під час виконання чергового бойового завдання в районі населеного пункту Малинівка Покровського району Донецької області зв'язок з Олександром було втрачено. Перед цим останнім виходом на позицію він зателефонував найріднішим людям із теплими та сповненими надії словами: «Я іду. Як вийду — піду в відпустку і завітаю до вас всіх у гості. Ви чекаєте...». Ці слова стали його прощальним заповітом для родини.

Довгих півтора року Олександр Варфоломеєв вважався зниклим безвісти. Протягом усього цього часу батьки, сестри та брати вдома не втрачали надії, молилися і вірили в диво до останнього подиху. Проте, на превеликий жаль і невимовний біль родини, Олександра було визнано загиблим. Він віддав найцінніше — своє життя, до кінця виконавши військовий обов'язок перед своїм народом і державою.

Олександр Варфоломеєв з честю і гідністю захищав суверенітет України. Його самопожертва є прикладом справжнього патріотизму, незламності духу та безмежної любові до України. На нього чекала велика родина, для якої він назавжди залишиться головним Героєм. Його подвиг не має бути забутим.

Враховуючи виняткову мужність, відданість присязі та героїзм, виявлені під час захисту державної безпеки України, просимо Вас, Пане Президенте, розглянути цю петицію та присвоїти Варфоломеєву Олександру Валерійовичу звання Героя України (посмертно) з удостоєнням ордена «Золота Зірка».

Вічна пам'ять і слава Герою!
Слава Україні!