Україна вже має окремі правові механізми співробітництва з Міжнародним кримінальним судом, протидії корупції та винагороди викривачам. Водночас ці механізми належать різним органам і не утворюють єдиного координаційного контуру, який системно сприяв би виконанню міжнародних ордерів, підтримував законне передання результативної інформації компетентним органам і напрацьовував прозорі програми винагород.
Пункт 28 частини першої статті 106 Конституції України дозволяє Президентові України створювати для здійснення своїх повноважень консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби. Стаття 93 Конституції надає Президентові право законодавчої ініціативи та можливість визначати внесені ним законопроєкти як невідкладні.
У зв’язку з цим прошу Президента України:
1. Указом Президента України утворити Координаційну раду при Президентові України з питань міжнародного правосуддя та доброчесності як консультативно-дорадчий орган без слідчих, оперативно-розшукових або інших правоохоронних повноважень.
2. Визначити серед завдань Координаційної ради підготовку пропозицій щодо сприяння виконанню чинних міжнародних ордерів на арешт у взаємодії з Офісом Генерального прокурора, Міністерством юстиції України, Міністерством закордонних справ України та іншими компетентними органами, без підміни їхніх повноважень.
3. Визначити першою пріоритетною справою Координаційної ради сприяння виконанню чинного ордера Міжнародного кримінального суду від 17 березня 2023 року на арешт Володимира Путіна. Йдеться про застосування загального механізму до конкретного чинного міжнародного ордера, а не про створення органу під одну особу.
4. Доручити Координаційній раді підготувати модель першої публічної програми винагороди за законно отриману інформацію, яка безпосередньо сприятиме встановленню місцеперебування та законному затриманню Володимира Путіна компетентними органами для подальшої передачі Міжнародному кримінальному суду. Після створення незалежного недержавного оператора така програма може фінансуватися виключно з добровільних недержавних коштів із прозорими правилами, аудитом і комплаєнсом.
5. Передбачити окремий напрям із питань доброчесності та протидії корупції: правове й інформаційне сприяння законному переданню відомостей до НАБУ, НАЗК, ДБР, Національної поліції, прокуратури та інших органів за підслідністю, а також підготовку пропозицій щодо розвитку механізмів захисту і винагороди викривачів.
6. Доручити Координаційній раді підготувати законодавчу модель постійної державної інституції, діяльність якої не припинятиметься зі зміною Президента України, а керівництво матиме визначений законом строк повноважень і вичерпні підстави дострокового припинення повноважень.
7. Після підготовки відповідного законопроєкту скористатися правом законодавчої ініціативи та внести його на розгляд Верховної Ради України; за доцільності визначити такий законопроєкт як невідкладний.
8. Передбачити принципове розмежування державного фінансування та приватних донорських коштів: недержавні винагороди можуть фінансуватися окремим незалежним оператором — юридичною особою приватного права — із власним управлінням, аудитом та комплаєнсом, без зарахування таких коштів на рахунки Координаційної ради чи майбутнього державного органу.
Запропонована модель не створює паралельної поліції і не надає приватним особам права застосовувати силу. Її призначення — координація, підготовка нормативних рішень, законне передання інформації, міжнародне співробітництво та розвиток прозорих механізмів винагород у межах чинного права.
Україна стала державою-учасницею Римського статуту з 1 січня 2025 року. Створення постійного механізму сприяння міжнародному правосуддю та доброчесності відповідатиме вже взятим державою зобов’язанням і не потребує надання новому органу повноважень, які сьогодні належать правоохоронним органам.