Шановний пане Президенте!
Звертаюся до Вас із проханням присвоїти звання Герой України (посмертно) моєму чоловікові — молодшому сержанту Курудзу Богдану Володимировичу, 11 грудня 1997 року народження, військовослужбовцю 14-ї бригади оперативного призначення імені Івана Богуна Національної гвардії України (військова частина 3028) «Червона Калина».
9 березня 2022 року, у перші тижні повномасштабного вторгнення, Богдан став на захист України. Відтоді він віддано ніс військову службу, захищаючи незалежність, свободу та територіальну цілісність нашої держави.
За час служби Богдан брав участь у бойових діях, зокрема в районі населеного пункту Вербове. За участь у захисті України отримав статус учасника бойових дій.
Згодом Богдан продовжив виконувати бойові завдання на Донеччині.
3 серпня 2024 року поблизу Свиридонівки Покровського району Донецької області, під час виконання бойового завдання, Богдан зник безвісти.
Майже два довгих роки він вважався зниклим безвісти. Для нашої родини це був надзвичайно важкий час невідомості, очікування та надії. Увесь цей час ми вірили, чекали й сподівалися, що Богдан живий і одного дня повернеться додому.
11 вересня 2026 року я почула страшні слова — результати ДНК-дослідження підтвердили загибель мого чоловіка. У цю мить обірвалася остання надія, якою наша родина жила майже два роки.
Було підтверджено, що молодший сержант Курудз Богдан Володимирович загинув 3 серпня 2024 року під час виконання бойового завдання, до останнього залишаючись вірним військовій присязі, Україні та своїм побратимам.
Богдан був щирою, доброю та надзвичайно веселою людиною. Навіть перебуваючи на війні, він беріг рідних від переживань і завжди говорив, що в нього все добре.
Особливе місце в його житті займали бойові побратими. Богдан завжди говорив: «Я ніколи не залишу своїх побратимів». Для нього це були не просто слова. Вірність, взаємопідтримка та відповідальність за тих, хто стояв поруч із ним у бою, були його життєвими принципами.
Від 9 березня 2022 року Богдан гідно та віддано служив Україні. Він пройшов важкий бойовий шлях, виконував завдання на небезпечних напрямках фронту та віддав за свободу нашої держави найдорожче — власне життя.
Йому назавжди 26 років.
Для мене він назавжди залишиться коханим чоловіком — добрим, щирим, веселим та усміхненим. Для своїх побратимів — надійним товаришем, який не залишав своїх. Для України — Захисником, який у найважчий для держави час став до її оборони та до кінця виконав свій військовий обов’язок.
Шановний пане Президенте!
Прошу Вас присвоїти молодшому сержанту Курудзу Богдану Володимировичу звання Герой України (посмертно) за мужність, стійкість, відданість Батьківщині та самовіддане виконання військового обов’язку під час захисту України.
Вважаю, що його бойовий шлях, вірність Україні та своїм побратимам, мужність і найвища жертва заради нашої держави заслуговують на найвище державне визнання.
Прошу кожного небайдужого громадянина підтримати цю петицію своїм підписом та допомогти гідно вшанувати пам’ять мого чоловіка — Захисника України Курудза Богдана Володимировича.
Вічна пам’ять і безмежна шана Герою!
Слава Україні! Героям Слава!