Присвоєння звання Героя України (посмертно) солдату Добровольському Олександру Андрійовичу

Шановний пане Президенте України!Я, донька загиблого Захисника України, звертаюся до Вас із проханням присвоїти моєму татові — солдату Добровольському Олександру Андрійовичу, 04.09.1986 року народження, звання Героя України (посмертно) з удостоєнням ордена «Золота Зірка».Мій тато проходив військову службу на посаді кулеметника 3-го стрілецького відділення 1-го стрілецького взводу 13-ї стрілецької роти 5-го батальйону територіальної оборони військової частини А7048.Він став на захист України, своєї рідної землі, свого дому та своєї сім’ї. Не шукав легшого шляху та не відступив перед небезпекою. Він виконував свій військовий обов’язок, захищаючи нашу державу та кожного з нас.23.08.2025 року в населеному пункті Вовчанськ Чугуївського району Харківської області мій тато загинув, захищаючи Україну від російської агресії.Йому було лише 38 років.38 років — це вік, у якому ще так багато мало бути попереду. Ще стільки планів, мрій, звичайних сімейних моментів, які ми мали прожити разом. Але війна забрала в нас найдорожче — його життя.Для когось він був солдатом, кулеметником, побратимом і Захисником.
Для мене він назавжди залишиться моїм татом.Людиною, яка була моєю опорою, моєю силою та моєю гордістю.Його більше немає поруч. Немає можливості почути його голос, обійняти його, розповісти про свої переживання чи просто сказати: «Тату, я тебе люблю».Але є те, що залишилося назавжди — його любов до нас, пам’ять про нього та його подвиг.Мій тато віддав своє життя за Україну. Він захищав землю, на якій жив, людей, яких любив, і майбутнє своїх дітей.Він не повернувся додому з війни. Але його ім’я має повернутися додому — у пам’ять, у історію, у серця людей.
Я прошу не лише за себе. Я прошу за нашу родину, за його побратимів і за всіх, хто знав та любив Олександра.Прошу гідно вшанувати його мужність, самовідданість та жертовність і присвоїти Добровольському Олександру Андрійовичу звання Героя України (посмертно) з удостоєнням ордена «Золота Зірка».
Для нашої родини це буде не просто державна нагорода.Це буде визнання того, що життя мого тата, його служба, його боротьба та його смерть за Україну не були марними.
Він назавжди залишиться для нас найріднішим.
Ми будемо жити далі, пам’ятати, розповідати про нього та пишатися ним. Бо наш тато — наш Захисник. І хоч його більше немає поруч, він назавжди залишиться частиною нашої родини та нашого життя.
Тату, ти назавжди залишишся моїм Героєм.
Моїм татом.
Моєю гордістю.
Моєю силою.
Прошу всіх небайдужих підтримати цю петицію та допомогти зберегти пам’ять про Добровольського Олександра Андрійовича, який віддав найдорожче — своє життя — за Україну.
Вічна пам’ять Захиснику України.
Вічна слава Герою.
????️???????? Добровольський Олександр Андрійович — назавжди в строю, назавжди в наших серцях.