Шановний пане Президенте!
Ми, членкині та члени Молодіжної ради при Вугледарській міській військовій адміністрації Волноваського району Донецької області, представники молоді нашої громади, звертаємося до Вас із проханням присвоїти місту Вугледару почесну відзнаку «Місто-герой України» за вагомий внесок в оборону Донецької області та нашої держави в цілому.
Влітку 2014 року, після окупації м. Донецька, наше місто і навколишні села майбутньої Вугледарської громади стали притулком для першої хвилі внутрішньо переміщених осіб, чисельність яких в цей період склала майже 11 тисяч осіб. Частина з них так і залишилася жити у Вугледарі та суміжних селах.
З плином АТО (згодом ООС), Вугледар набував дедалі більшого стратегічного значення в обороні південного Донбасу, а з моменту початку повномасштабного вторгнення — Донецької області, ставши негласною «фортецею», точкою опори, що заважала російським окупантам розвинути наступ на північ та захід, у бік Курахового та Покровська.
Завдяки відвазі та самовідданості воїнів 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців, 53-ї окремої механізованої бригади імені князя Володимира Мономаха, 68-ї окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша, 35-ї та 36-ї окремих бригад морської піхоти, 21-го окремого мотопіхотного батальйону (у складі 56-ї ОМПБр), підрозділів ТрО, артилерії та інженерних військ місто понад 950 днів прикривало важливі шляхи сполучення, що дозволило контролювати ситуацію на стику Запорізького та Донецького фронтів.
Паралельно з запеклими боями розгорталася масштабна гуманітарна місія. Попри щоденний ризик потрапити під прицільний вогонь керівництво Вугледарської міської військової адміністрації спільно з органами Національної поліції України (підрозділ «Білий Янгол») та волонтерськими організаціями забезпечували логістику порятунку, підвіз гуманітарної допомоги, а бійці ДСНС ліквідовували наслідки влучань, рятуючи поранених цивільних.
Оборона Вугледара – славетна і болюча сторінка війни. Про цей подвиг українських Захисників і Захисниць та цивільних служб вже пишуть сучасні книжки, а символом її став пам’ятник Тарасу Шевченку, що дивом вцілів серед руїн і став місцем сили для них.
Вугледар затримав ворожу навалу надовго, затримав ціною жертви багатьох Героїв, але ще більше ворогів залишилися навічно лежати безславно у землях неподалік нашого міста.
Почесна відзнака «Місто-герой України» потрібна Вугледару для визнання нашої історії, для підтвердження української ідентичності Сходу України, для поваги до загиблих Захисників і Захисниць, серед яких багато вугледарців, що стали на захист своєї громади, інших міст і сіл Батьківщини. А ще це потрібно батькам, дітям, дружинам, чоловікам, сестрам і братам Захисників і Захисниць славетного Вугледару.