Шановний пане Президенте України!
Просимо Вас розглянути питання щодо присвоєння почесного звання «Герой України» (посмертно) військовослужбовцю Гриценку Сергію Васильовичу, 12.08.1982 року народження, позивний «Пірат», який віддав своє життя, захищаючи Україну.
Гриценко Сергій Васильович - військовослужбовець військової частини А2120, 81-ї окремої аеромобільної Слобожанської бригади ДШВ ЗСУ.
Сергій розпочав військову службу 21 березня 2022 року у військовій частині А3010 на посаді стрільця відділення охорони.
07 лютого 2025 року Сергія було залучено до списків особового складу військової частини А2120.
З 08 травня 2025 року він виконував бойові завдання із забезпечення національної безпеки та оборони України, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації проти України.
Сергій сумлінно та відповідально виконував свої військові обов’язки, був надійним і мужнім побратимом, який користувався повагою серед особового складу. За час служби був відзначений почесним нагрудним знаком «Золотий Хрест» та медаллю «За військову службу Україні».
10 грудня 2025 року в районі околиці населеного пункту Григорівка Бахмутського району Донецької області Сергій брав участь у відбитті чергового штурму противника, який супроводжувався постійним вогневим впливом збройних сил Російської Федерації.
Незважаючи на інтенсивний вогневий вплив противника, Сергій продовжував виконувати бойове завдання, здійснював спостереження за напрямком висування противника та був готовий до застосування наявних вогневих засобів по визначених цілях.
Під час виконання бойового завдання позиція підрозділу зазнала вогневого ураження. Унаслідок обстрілу Сергій отримав поранення, несумісні з життям. Через безперервні обстріли та постійне застосування противником безпілотних літальних апаратів особовий склад підрозділу не мав можливості здійснити його евакуацію.
10 грудня 2025 року Сергій зник безвісти під час виконання бойового завдання. Майже сім місяців його родина жила в очікуванні та надії. Дружина чекала на повернення свого чоловіка, а троє дітей - свого батька. Найменшій дитині на той час було лише дев’ять місяців. Родина до останнього вірила, що Сергій живий і повернеться додому.
Сергій був люблячим чоловіком, турботливим батьком та прикладом для своїх дітей. Для побратимів він був надійною, порядною та відповідальною людиною, яка сумлінно виконувала поставлені завдання та не залишала своїх у складних ситуаціях.
Під час виконання бойового завдання Сергій проявив особисту мужність, стійкість та самовідданість, діючи в умовах постійної загрози для власного життя та безпосереднього вогневого впливу противника.
Він до останнього залишався вірним військовій присязі та своєму обов’язку із захисту України, її суверенітету і територіальної цілісності.
У зв’язку з викладеним просимо Вас присвоїти Гриценку Сергію Васильовичу звання «Герой України» (посмертно) - за особисту мужність, героїзм, стійкість і самовідданість, проявлені під час захисту суверенітету та територіальної цілісності України.
Для родини, побратимів та всіх, хто знав Сергія, це буде не лише найвищою державною відзнакою, а й гідним вшануванням пам’яті Захисника України, люблячого чоловіка та батька, який віддав своє життя за Україну.
Сергій не має бути забутий. Його подвиг має бути гідно вшанований державою.
Вічна пам’ять і шана Захиснику України.
Назавжди в строю.
Слава Україні!