Запровадити окрему державну нагороду України для військовослужбовців та інших захисників України, які зазнали незаконного позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, — за мужність, стійкість, гідність та незламність, проявлені під час перебування в полоні. Передбачити чіткі критерії та можливість нагородження осіб, які досі перебувають у полоні, а також посмертного нагородження.

Пане Президенте України!

Внаслідок збройної агресії проти України тисячі українських військовослужбовців та інших захисників України зазнали незаконного позбавлення особистої свободи та тривалого перебування в полоні.

Для багатьох із них полон триває місяці й роки. Частина наших захисників досі перебуває в неволі, очікуючи на повернення додому.

Незаконне позбавлення свободи є особливим і надзвичайно тяжким випробуванням для людини, яка виконувала свій обов’язок із захисту України. Це роки ізоляції, невідомості, психологічного та фізичного тиску, неналежних умов утримання, катувань і позбавлення можливості бути поруч із рідними.

Держава поступово створює необхідні механізми соціального, медичного та матеріального забезпечення осіб, звільнених із полону. Водночас вважаю необхідним доповнити систему державної підтримки окремим державним визнанням мужності, стійкості та незламності людей, які пройшли через незаконне позбавлення свободи.

Чинна система державних нагород України передбачає різні форми та рівні відзначення за заслуги перед державою. Зокрема, орден Богдана Хмельницького встановлений для нагородження за особливі заслуги у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зміцненні обороноздатності та безпеки України. Водночас найвищим ступенем відзнаки в Україні є звання Герой України, яке присвоюється за визначний геройський вчинок.

Ця петиція не має на меті прирівняти факт перебування в полоні до визначного геройського вчинку або автоматично прирівняти кожного військовополоненого до найвищих державних нагород.

Йдеться про інше.

Полон не є заслугою. Але стійкість, мужність, гідність і незламність людини, яка роками переживає незаконне позбавлення свободи за те, що захищала Україну, заслуговують на окреме державне визнання.

Саме тому вважаю необхідним створити в системі державних нагород України окрему нагороду, яка б визнавала цей особливий досвід і ціну, яку захисники України заплатили за її свободу.

ПРОШУ:

1. Ініціювати розроблення та внесення на розгляд Верховної Ради України законодавчих змін щодо запровадження окремої державної нагороди України для військовослужбовців та інших захисників України, які внаслідок виконання обов’язку із захисту України зазнали незаконного позбавлення особистої свободи.

2. Передбачити, що підставою для нагородження є мужність, стійкість, гідність та незламність, проявлені під час незаконного позбавлення особистої свободи, з урахуванням тривалості та обставин перебування в полоні.

3. Розробити чіткі та прозорі критерії нагородження, які дозволятимуть враховувати тривалість перебування в полоні та особливості умов утримання, не перетворюючи тривалість полону на єдиний критерій оцінки.

4. Розглянути можливість встановлення ступенів такої державної нагороди відповідно до тривалості та тяжкості випробування, з визначенням конкретних критеріїв на законодавчому та нормативному рівнях.

5. Передбачити можливість нагородження захисників України, які на момент прийняття рішення перебувають у полоні, з подальшим врученням нагороди після їх звільнення.

6. Передбачити можливість посмертного нагородження захисників України, які загинули або померли внаслідок перебування в полоні, з передачею державної нагороди членам їхніх сімей.

7. Залучити до розроблення критеріїв та механізму нагородження представників звільнених із полону, родин військовополонених, військовослужбовців, правозахисних організацій та відповідних державних органів.

Запровадження такої нагороди не повинно замінювати, скасовувати або зменшувати передбачені законодавством соціальні, медичні чи матеріальні гарантії для осіб, звільнених із полону.

Це має бути окремий акт державного визнання.

Держава має не лише допомогти людині після повернення з полону. Вона має офіційно засвідчити, що знає, через що пройшов її захисник, і пам’ятає ціну, яку він заплатив за Україну.

Ми не можемо повернути людині роки свободи, які в неї відібрали. Але можемо зробити так, щоб ці роки ніколи не залишилися для держави просто записом у документах.

Просимо започаткувати механізм окремого державного нагородження захисників України за мужність, стійкість, гідність та незламність, проявлені під час незаконного позбавлення особистої свободи.