Прохання про присвоєння найвищої державної нагороди — звання «Герой України» (посмертно) Михайлецю Віталію Олександровичу за особливу мужність, героїзм та самовідданість, виявлені під час захисту України.

​Пане Президенте!

​Звертаємося до Вас із проханням розглянути петицію про присвоєння найвищої державної нагороди — звання «Герой України» (посмертно) — воїну, водію-саперу інженерно-саперного взводу 1-го механізованого батальйону 30-ї окремої механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького Михайлецю Віталію Олександровичу (15.05.1987 – 29.09.2026), який віддав своє життя, захищаючи суверенітет та незалежність України.

​Віталій Михайлець був справжнім патріотом, який присвятив боротьбі за свободу України значну частину свого життя.

​Ще у 2015 році, з початком російської агресії на сході України, Віталій був призваний за мобілізацією та мужньо виконував бойові завдання в зоні проведення Антитерористичної операції (АТО) у складі 27-ї реактивної артилерійської бригади (РСЗВ «Ураган»). За виявлену відвагу, стійкість та самовідданість був нагороджений орденом «За мужність» та відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції».

​З перших годин повномасштабного вторгнення росії, 24 лютого 2022 року, Віталій знову без вагань став до лав Збройних Сил України. Свій бойовий шлях проходив у складі 30-ї окремої механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького.

​Спочатку брав участь у боях як артилерист, де дістав поранення. Після проходження лікування та реабілітації Віталій одразу повернувся на передову та продовжив службу на посаді водія-сапера інженерно-саперного взводу 1-го механізованого батальйону.

​За час служби в найгарячіших точках фронту під позивним «Фьодар» Віталій здобув безумовний авторитет та повагу серед побратимів. Він виконував складніші та небезпечніші завдання: здійснював мінування, підвозив провізію і боєприпаси, а головне — постійно проводив евакуацію як поранених, так і побратимів з-під щільних ворожих обстрілів.

​За особливі заслуги, мужність та сумлінну службу Віталій Михайлець був нагороджений:

​Нагрудним знаком «Золотий хрест» Головнокомандувача ЗСУ;

​Відзнакою Міністра оборони України «Захиснику України»;

​Відзнакою Президента України «За оборону України».

​29 вересня 2026 року в районі населеного пункту Малинівка Краматорського району Донецької області Віталій у черговий раз рано на світанку поспішав на своєму автомобілі на допомогу побратимам для проведення евакуації. Під час виконання цього ризикованого бойового завдання в його автомобіль влучив ворожий FPV-дрон-камікадзе. Віталій загинув на місці, до останнього подиху залишаючись вірним Військовій присязі, своїм побратимам та українському народові.

​У Віталія залишилися вагітна дружина, мама, сестри та племінники.

​Віталій Михайлець — приклад справжнього Героя, який неодноразово ризикував власним життям заради порятунку інших і віддав найцінніше за свободу України.

​Присвоєння звання «Герой України» (посмертно) — це найменше, що держава може зробити для вшанування пам'яті Воїна, який віддав усе за наш мир та майбутнє.

​Вічна пам’ять і шана Герою! Слава Україні!