Петиція про присвоєння звання Героя України (посмертно) Скрипці Олексію Миколайовичу.
Пане Президенте України!
Ми, сім’я Скрипки Олексія Миколайовича, звертаємося до Вас із проханням присвоїти йому звання Героя України посмертно - на знак глибокої поваги до його служби, мужності та внеску в захист нашої держави.
Олексій Миколайович народився 11 лютого 1989 року. 22 травня 2022 року він був мобілізований до лав Збройних Сил України. Проходив військову службу у званні старшого солдата на посаді санітарного інструктора медичного пункту 3-го механізованого батальйону військової частини А0536.
29 травня 2026 року поблизу населеного пункту Озерне Краматорського району Донецької області Олексій Миколайович зник безвісти. Згодом наша сім’я дізналася, що він загинув.
Для нас ця звістка стала болючою втратою, яку неможливо виміряти словами. Олексій - не просто військовослужбовець, чиє ім’я зазначене в офіційних документах. Він - частина нашої сім’ї, нашої історії та нашого життя. Людина, пам’ять про яку ми нестимемо крізь роки.
Ми пишаємося тим, що Олексій став на захист України та виконував свій військовий обов’язок у надзвичайно складний для нашої держави час. Його служба була пов’язана з медичним забезпеченням військовослужбовців - справою, що вимагає відповідальності, витримки та відданості.
Ми усвідомлюємо важливість цієї служби, адже за нею стоїть турбота про людські життя в умовах війни.
За час проходження військової служби Олексій Миколайович був відзначений нагородами та відзнаками:
• медаль «За військову доблесть» № 0111;
• «Захисник Батьківщини»;
• «За зразкову службу» № 811;
• «Ветеран війни».
Для нашої сім’ї ці відзнаки є важливою частиною пам’яті про його військовий шлях. Ми хочемо, щоб його служба, заслуги та обставини загибелі були належним чином розглянуті й отримали гідну оцінку на державному рівні.
Ми розуміємо, що жодне звання не зможе повернути Олексія додому, а жодна нагорода не зможе втамувати біль утрати. Проте для нас важливо, щоб його ім’я було гідно вшановане, щоб його служба Україні не залишилася непоміченою, а його внесок у захист нашої держави був оцінений належним чином.
Ми не хочемо, щоб історія Олексія Миколайовича залишилася лише датами в документах - датою мобілізації, днем зникнення безвісти та звісткою про загибель. За цими датами стоїть людина, яка стала на захист своєї країни, і сім’я, для якої його втрата назавжди змінила життя.
Саме тому ми звертаємося до Вас із проханням всебічно розглянути його військовий шлях, нагороди, виконання службових обов’язків та інші обставини, які можуть підтвердити його особисті заслуги перед Україною.
Просимо присвоїти Скрипці Олексію Миколайовичу звання Героя України посмертно.
Для нашої сім’ї це не просто прохання про державну нагороду. Це прагнення гідно вшанувати пам’ять нашої близької людини, зберегти її ім’я та домогтися визнання її заслуг перед країною, яку вона захищала.
Ми хочемо, щоб Олексія пам’ятали не лише як військовослужбовця, який загинув під час війни, а як захисника України, чия служба заслуговує на повагу та належне державне визнання.
Ми не можемо змінити того, що сталося, але можемо зробити все можливе, щоб пам’ять про нього жила, а його ім’я було гідно вшановане.
Просимо підтримати нашу сім’ю в прагненні домогтися присвоєння Олексію Миколайовичу звання Героя України посмертно.
Заради пам’яті про нього. Заради поваги до його служби. Заради того, щоб його внесок у захист України не був забутий.
Вічна пам’ять і шана Скрипці Олексію Миколайовичу.
Слава Україні! Героям слава!